Чернеччина (Магдалинівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чернеччина
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Магдалинівський район
Рада/громада Чернеччинська сільська рада
Код КОАТУУ 1222387201
Облікова картка Чернеччина 
Основні дані
Населення 1 077
Поштовий індекс 51111
Телефонний код +380 5691
Географічні дані
Географічні координати 49°07′26″ пн. ш. 34°46′43″ сх. д. / 49.12389° пн. ш. 34.77861° сх. д. / 49.12389; 34.77861Координати: 49°07′26″ пн. ш. 34°46′43″ сх. д. / 49.12389° пн. ш. 34.77861° сх. д. / 49.12389; 34.77861
Середня висота
над рівнем моря
74 м
Водойми р. Оріль, р. Заплавка, лиман Козачий Лиман, Канал Дніпро—Донбас
Місцева влада
Адреса ради 51111, Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, с.Чернеччина, вул.Гарькавого,5а, тел. 9-74-99
Сільський голова Яценко Василь Григорович
Карта
Чернеччина. Карта розташування: Україна
Чернеччина
Чернеччина
Чернеччина. Карта розташування: Дніпропетровська область
Чернеччина
Чернеччина

Черне́ччина — село в Україні,Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 1 077 осіб. Орган місцевого самоврядування - Чернеччинська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Чернеччина знаходиться на правому березі річки Заплавка і каналу Дніпро - Донбас, вище за течією річки примикає село Мусієнкове, на протилежному березі - село Гупалівка. Поруч протікає річка Оріль, яка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 0412.

Поруч знаходяться лимани: Козачий Лиман, Круглий лиман і Паруніжний (Порубіжній) лиман. Канал Дніпро—Донбас почав функціонувати в квітні 1982 року.

На каналі поруч з селом знаходиться насосна станція № 3 управління каналу Дніпро — Донбас. Станція має шість спеціалізованих агрегатів для перекачування води, зміна рівня води між нижнім та верхнім бєфами досягає 4 метрів.

Назва[ред. | ред. код]

Назва Чернеччина походить від слова "чернець" і вказує на те, що місцевість довкола монастиря належала ченцям. В окремих джерелах (наприклад, у Дмитра Яворницького) село також називається Чернече, або у російських авторів - Нехворощанська Чернеччина (Чернетчина).

Історія[ред. | ред. код]

За часів Запорожжя в двох верстах від села між лиманами у лісу на низькому місці знаходився Нехворощанський монастир.

У 18 сторіччі село Чернече було у Протовчанській паланці. Нехворощанський монастир існував вже наприкінці XVII ст., коли на його місці знаходилася каплиця, при якій жив якийсь інок. Після Полтавської битви 1709 ігуменом Феодосієм Нестеровичем збудовано церкву.

Монастир закрито 1799 року після повалення Запорозької Січі. Натомість дослідник монастирів Василь Зверинський подає як дату закриття монастиря 1786 рік. Від нього лишилося дві церкви - Св. Миколая і Успенська.

Монастирську Успенську церкву перенесено до села одразу після скасування монастиря, побудувавши на новому місці нову будівлю.

Цікаво, що нині територія, на якій стояв Нехворощанський монастир, на лівому березі р. Орелі, одночасно відноситься до Січеславської області і до Полтавської єпархії.

1886 року слобода Нехворощанська Чернеччина була центром Чернеччинської волості Новомосковського повіту. Тут мешкало 3224 особи, нараховувалося 620 дворів, знаходились волосне правління, православна церква, відбувалось 4 ярмарки на рік[1].

Археологія[ред. | ред. код]

Неподалік Чернеччини — поселення бронзової доби, досліджене археологом Бєляєвим у 1984 році.

Економіка[ред. | ред. код]

  • «Приорільський», кооператив.
  • «Аграрник», ПП.
  • Дитячий оздоровчий табір «Радха».
  • Дитячий оздоровчий табір «Веселка».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Джерела[ред. | ред. код]