Голубівка (Самарівський район)
| село Голубівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Самарівський район |
| Тер. громада | Перещепинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12100090050063873 
|
| Облікова картка | Голубівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1745 |
| Населення | 3 836 |
| Поштовий індекс | 51230 |
| Телефонний код | +380 5693 |
| День села | 21 вересня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′10″ пн. ш. 35°19′42″ сх. д. / 48.88611° пн. ш. 35.32833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
148 м |
| Водойми | р. Кільчень, Балка Гадиха |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 51230, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 20 |
| Староста | Харетоненко Юлія Олександрівна |
| Карта | |
  Голубівка | |
 Голубівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Голубі́вка — село в Україні, в Перещепинській міській громаді Самарівського району Дніпропетровської області. Розташоване над річкою Кільчень, яка починається на землі Голубівки. Населення за переписом 2024 року становить 3360 осіб[1].
Село Голубівка знаходиться біля витоків річок Кільчень та Балки Гадихи, на відстані в 1 км від селища Кільчень. Річки в цьому місці пересихають, на них зроблено декілька загат. Через село проходять автомобільні дороги М18 (E105) і Т 0422. Поруч проходить залізниця, станція Кільчень за 2 км.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3346 | 87.23% |
| російська | 453 | 11.81% |
| білоруська | 10 | 0.26% |
| румунська | 7 | 0.18% |
| циганська | 1 | 0.03% |
| німецька | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 18 | 0.46% |
| Усього | 3836 | 100% |
У 1745 році на місці Голубівки [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] двома запорожцями — В. Сухіним і Г. Моторним засновано великий зимівник хутір, який поклав початок слободі Кільчені. У 1784 році в Кільчені поселився козак І. Голуб, який приділив багато уваги розплануванню і впорядкуванню слободи та її заселенню. Деякі дослідники вважають, що на честь його з 1791 року за поселенням закріпляється назва — Голубівка.
На землях села Голубівка виявлені курганні поховання епохи ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.), а також кургани степових кочівників-половців XI—XII століть.
Власне історія села починається з епохи Держави Війська Запорізького, коли після багатовікової ординської руїни ці землі були заново освоєні бойовим і трудовим козацтвом-християнством Подніпров'я.
На місці теперішнього села в 1745 році був запорізький зимівник. Він поклав початок слободі Кільчені, яка в 1791 році перейменована в село Голубівка.
У 18 сторіччі була у Самарській і згодом у Протовчанській паланці. Після ліквідації малоросійських вольностей (Держави і Області Війська Запорізького) село увійшло до складу Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії Російської імперії.
1886 року[3] тут мешкало 2004 осіб, було 358 дворів, волосне правління, православна церква, школа, поштова станція, 2 магазини, базар по святах. Слобода Голубівка була центром і єдиним поселенням Голубівської волості Новомосковського повіту.
До 2018 року було центром Голубівської сільської ради. З 2 лютого 2018 року входить до складу Перещепинської міської громади.
- ТОВ «Агрофірма „Олімпекс-Агро“».
- Будується тваринницький комплекс.
- ФГ «Конка».
- Ліцей.
- Гімназія.
- Дитячий садочок.
- Лікарня.
- Будинок культури.
У селі розташовані дві православні церкви - Храм Святої великомучениці Тетяни ПЦУ (вул. Лесі Українки, 13) та Свято-Успенський храм УПЦ МП (вул. Соборна, 5).
В селі народились:
- Дикий Андрій Арсентійович (1931—2020) — український скульптор.
- Кравченко Григорій Пантелійович (1912—1943) — радянський військовий льотчик, генерал-лейтенант авіації, перший двічі Герой Радянського Союзу.
- Лайков Володимир Михайлович (1985—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Стадник Павло Митрофанович (1906—?) — вчений у галузі фізичної хімії.
- Таценко Петро Ілліч (1907—1941) — 1-й секретар Волинського обкому ВКП(б);
- Чалий Григорій Сергійович (1905—1981) — голова Чернівецького облвиконкому;
-
Храм Святої Великомучениці Тетяни ПЦУ -
Свято-Успенський храм -
Пам'ятник (танк ІС-3) воїнам танкової бригади -
Військовий меморіал -
Погруддя Григорію Кравченку
_%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_(%D0%9F%D0%A6%D0%A3).jpg)
_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE-%D0%A3%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC_(%D0%A3%D0%9F%D0%A6_%D0%9C%D0%9F).jpg)
_%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA_%D0%86%D0%A1-3_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg)
_%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB.jpg)
_%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%93.%D0%9F..jpg)
- ↑ https://pereschepynske.otg.dp.gov.ua/storage/app/sites/67/Strategia_Rozvytku_Pereschepynskoi_MTG.pdf[недоступне посилання]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Погода в селі Голубівка [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Голубівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
- Литвин С.С., Найдіон В.П., Руденко М.А. Голубі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.513-524
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Бабайківська • Бузівська • Василівська • Вільнянська • Воскресенська • Голубівська • Губинівська • Гупалівська • Жданівська • Знаменська • Йозефстальська • Кам'янська • Карабинівська • Котовська • Лисаветівська перша • Лисаветівська друга • Личківська • Любимівська • Магдалинівська • Мануйлівська • Миколаївська • Могилівська • Новомосковська • Новоселівська • Олександрівська • Очеретуватівська • Панасівська • Паньківська • Петриківська • Підгороднянська • Попаснянська • Почино-Софіївська • Прядівська • Спаська • Хорошевська • Чаплинська • Чернеччинська • Шульгівська • Юр'ївська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Бабайківка • Василівка • Вільне • Голубівка • Губиниха • Гупалівка • Дмухайлівські Хутори • Животилівка • Єлисаветівка • Єлисаветівка (Татарка) • Йозефсталь • Личкове • Мануйлівка • Миколаївка • Могилів • Новосілка • Перевал • Підгороднє • Чаплинка • Чернеччина • Шульгівка | |