Чечель Микола Флорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чечель Микола Флорович
Народився 1891
Волинська губернія, Російська імперія
Помер 9 січня 1937(1937-01-09)
Суздаль, Івановська область, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Ukraine.svg УНР
Діяльність політик
Посада Член Всеросійської ради[d]
Партія Українська партія соціалістів-революціонерів

Микола Флорович Чечель (1891 — 9 січня 1937, Суздаль, Російська РФСР) — політичний діяч. Член ЦК УПСР, член і секретар Центральної Ради, співробітник Михайла Грушевського. У 19201924 рр. — в еміграції у Відні. У 1924 р. повернувся в Україну. Жертва сталінського терору.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на Волині у сім'ї робітника. Середню освіту одержав у Житомирській гімназії.

3 1910 року навчався на кораблебудівному відділі Петербурзького політехнічного інституту. У 1911 перевівся до Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення.

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Належав до Української студентської громади та петербурзького осередку Товариства українських поступовців.

З березня 1917 — член Української національної ради в Петрограді. 17.3.1917 у складі української репрезентації зустрічався з прем'єр-міністром Тимчасового уряду Росії Г. Львовим, якому передали меморандум з українськими вимогами, що не потребували рішення Установчих зборів. У квітні 1917 обраний членом Української Центральної Ради від студентських організацій, входив до складу Малої Ради. З липня 1917 до квітня 1918 — секретар УЦР. Член комісії УЦР із розробки проекту статуту автономії України. За політичними переконаннями належав до Української партії соціалістів-революціонерів, на II з'їзді УПСР (15 — 19.7.1917) обраний членом ЦК. Репрезентував Україну на Демократичній нараді у Петрограді, був делегатом Всеросійських установчих зборів від українських соціалістичних партій.

Напередодні гетьманського перевороту призначений РНМ УНР членом української делегації на переговорах з РСФРР Політичний однодумець Михайла Грушевського, разом з яким у 1919 емігрував до Відня. Належав до «Закордонної делегації» УПСР. У 1920—1921 продовжував освіту у Віденському політехнічному інституті, редагував журнал «Борітеся-поборете».

Повернення в Україну[ред. | ред. код]

У вересні 1921 разом із Миколою Шрагом приїздив до Харкова, де вів переговори з головою Раднаркому УСРР Християном Раковським про повернення в Україну. Викладав у 3-й харківській профшколі архітектурно-будівельного фаху, з 1927 — у Харківському технологічному інституті, очолював секцію промисловості будівельних матеріалів Держплану.

Загибель[ред. | ред. код]

На початку 1931 заарештований у справі так званого Українського національного центру. У 1932 засуджений до 6 років позбавлення волі, а 2.6.1937 постановою особливої наради при наркоматі внутрішніх справ СРСР повторно засуджений до 5-річного ув'язнення. 9.1.1937 за вироком УНКВС по Івановській області Миколу Чечеля було розстріляно в Суздалі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В Житомирі існує провулок Миколи Чечеля[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]