Львов Георгій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львов Георгій Євгенович
Львов Георгій Євгенович
1-й прем'єр-міністр Тимчасового уряду Росії
2 березня 1917 — 7 липня 1917
Наступник Керенський Олександр Федорович
Народився 2 листопада 1861(1861-11-02)
Дрезден, Flagge Königreich Sachsen (1815-1918).svg Королівство Саксонія
Помер 7 березня 1925(1925-03-07) (63 роки)
Париж, Франція Французька республіка
Похований Сент-Женев'єв-де-Буа
Освіта Імператорський Московський університет
Політична партія Конституційно-демократична партія
Батько Львов Євген Володимирович
Мати Львова (Мосолова) Варвара Олексіївна Львова
Дружина Бобринська Юлія Олексіївна
Підпис Lvov GE sig.jpg

Львов Георгій Євгенович (рос. Львов Георгий Евгеньевич, 21 листопада (2 листопада) 1861(18611102), Дрезден — 7 березня, 1925, Париж) — російський політичний і державний діяч. Князь, кадет. Прем'єр-міністр та одночасно Міністр внутрішніх справ Тимчасового уряду з 2 березня по 7 липня 1917 року.

Походження[ред. | ред. код]

Князівський рід Львових походить від Рюриковичів.
Батько — князь Євген Олександрович Львов (1831—1878), мати — Зоя Дмитрівна Бібікова (1840—1906). Сім'я, як на дворян, не була багатою.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив юридичний факультет Московського університету (1885). Тульський поміщик, працював у судових і земських органах Тульської губернії, де досить швидко завоював широку популярність як земський діяч; голова Тульської губернської земської управи, учасник земських з'їздів. Земляк князя, Лев Толстой, що знав всю сім'ю Львових, схвалював його діяльність.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Обраний в Першу Державну думу Російської імперії. У думі очолив лікарсько-продовольчий комітет, який мав наступні цілі: на гроші уряду і російських та зарубіжних фінансових організацій створювалися пекарні, їдальні, санітарні пункти для тих, що голодують, погорільців і нужденних. Займався наданням допомоги переселенцям до Сибіру і на Далекий Схід .

У 1914 очолив щойно створений в Москві «Всеросійський земський союз допомоги хворим і пораненим військовим». За короткий строк ця організація, з річним бюджетом в 600 млн крб., стала головним помічником армії. «Союз» займався устаткуванням шпиталів і санітарних поїздів, постачанням одягу та взуття для армії. Під патронатом організації перебувало 75 потягів і 3 тис. лазаретів, в яких отримали лікування понад 2,5 млн хворих та поранених солдатів і офіцерів.

Указ імператора про призначення Львова головою Ради міністрів датований 2 (15) березня 1917. Призначення підписане Миколою ІІ за годину до зречення.

Після Лютневої революції, з 10 (23) березня 1917 — міністр-голова і міністр внутрішніх справ першого Тимчасового уряду, також очолював перший коаліційний уряд. З 23 березня 1917 по 21 липня 1917 Князь Львов Г. Є. був фактичним Головою Російської держави. Після жовтневого перевороту оселився в Тюмені, у березні 1918 року був заарештований. Через 3 місяці був випущений на свободу з підпискою про невиїзд. У жовтні втік до Америки, а потім емігрував до Франції.

Примітки[ред. | ред. код]

Примітка про транслітерацію: на його надгробку використовується старий французький вигляд, Lvoff. Георгія може бути написаний як Георгій і іноді видно його у перекладеному вигляді, Джордж або Хорхе.

Посилання[ред. | ред. код]