Чорноморнафтогаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорноморнафтогаз
Тип бізнес і підприємство
Форма власності Унітарне підприємство
Галузь нафтова промисловість
Засновано 1979
Штаб-квартира Сімферополь
Виторг 9 113 795 000 ₽ (2017)[1]
Операційний прибуток (EBIT) −488 610 000 ₽ (2017)[1]
Чистий прибуток 37 611 743 000 ₽ (2017)[1]
Активи 126 869 333 000 ₽ (2017)[1]
gas.crimea.ru
CMNS: Чорноморнафтогаз у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чорноморнафтогаз (значення).

«Чорноморнафтога́з» — державне акціонерне товариство; найбільша українська компанія з розвідки і видобутку нафти та газу на українському шельфі Чорного і Азовського морів. Зареєстрована 21 серпня 1998. 100 % акцій належить державній компанії НАК "Нафтогаз України".

Юридична адреса[ред. | ред. код]

Сімферополь, пр. Кірова / пров. Совнаркомівський, 52/1

Київ, вул. Богдана Хмельницького, 26, офіс 505[2]

Голови правління[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Експлуатує 6 газових і одне нафтове родовище. Видобуває близько 4,3 % газу в Україні.

2001 — збільшила видобуток газу на 2,9 % порівняно з 2000 р. (до 0,79 млрд м3).

До 2010 р."Чорноморнафтогаз" планує збільшити видобуток газу до 4,5 млрд м³/рік. Для цього необхідно освоїти родовища на глибоководній частині шельфу.[3] Обсяг вкладень тільки на одне родовище на глибоководному шельфі оцінюється до $1 млрд. Вартість тільки розвідувальних робіт становить $100 млн.[4].

Станом на 2016 р. Росія незаконно добуває в Чорному морі 2 млрд м. куб газу на рік.[5]

22 листопада 2018 Верховна Рада України ухвалила законопроект № 8338 про відновлення діяльності державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Так, на період тимчасової окупації Росією Криму «Чорноморнафтогаз» відкриває поточний рахунок для розрахунків по виробничій, інвестиційній діяльності та захисту майнових прав, а також для погашення боргів за угодами, укладеними до початку російської окупації.[6]

Скандали[ред. | ред. код]

14 листопада 2012 року «Чорноморнафтогаз» придбав у «Індекстрейд Україна» запчастини для дизельних двигунів по цінам, які 20-160 разів дорожче від ринку. Зокрема, ключі торцеві 24 мм 200-3901578-Б2 придбано по 1 485,00 грн., тоді як вони коштують 62,08 грн. за штуку[7].

16 листопада 2012 року за результатами тендерів підприємство уклало низку угод з ТОВ «Індекстрейд Україна» на придбання товарів та послуг на загальну суму 15,06 млн грн. Окремі види устаткування придбано по цінам, які значно перевищують ринкові. Зокрема, труборізку «Grainger 4CW54» з параметрами 1/8 to 1 in. od придбано за 11 455 грн. в той час як за відкритими джерелами така модель коштує близько 260 грн., що в 44 рази дешевше від тендерної ціни «ЧНФ»[8].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (2022) та Захоплення бурових вишок «Чорноморнафтогазу»

У 2014 році, після початку анексії Росією Криму, дві плавучі бурові установки «Петро Годованець» і «Україна», що належали «Чорноморнафтогазу», були захоплені Збройними силами РФ і відбуксировані до узбережжя Криму.

20 червня 2022 року російська окупаційна адміністрація заявила, що начебто обидві вишки зазнали ракетного удару з боку України. Окупаційна адміністрація провела евакуаційну операцію, начебто на вишках на той час перебувало 12 чоловік, 5 було евакуйовано[9].

Завдяки інструменту з відстеження лісових пожеж NASA Worldview вдалось підтвердити пожежу на платформі, що розташована на північ від платформ «Крим 1» і «Таврида»[10] (або ж навіть на самій «Тавриді» за координатам 45°22′39″ пн. ш. 30°55′40″ сх. д. / 45.37750° пн. ш. 30.92778° сх. д. / 45.37750; 30.92778)[11].

Окрім свого безпосереднього призначення, росія використовувала захоплені бурові платформи як радіолокаційні та радіотехнічні пости спостереження. Крім того, сама бурова платформа є доволі якісною базою для диверсійно-розвідувальних груп та дає можливість розташовувати зенітні ракетні комплекси[11].

За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, встановлені на платформах комплекси радіоелектронної боротьби служили для росіян прикриттям їх надводних кораблів від системи наведення українських берегових ракетних комплексів «Нептун»[12].

Також ці платформи могли служити проміжним пунктом дозаправлення транспортних вертольотів, оскільки дальність польоту завантаженого Ми-8 складає близько 500 км. А довжина маршруту від авіабази у Саках до окупованого Зміїного та назад — 530 км[11].

27 червня 2022 року російська пропаганда повідомила про повторний удар по платформах «Чорноморнафтогазу». За її твердженням, було завдано удар по самопідйомній плавучій буровій установці «Таврида» вночі з 25 на 26 червня. Боєприпас влучив у вертолітний майданчик, залишивши отвір від вибуху діаметром майже 5 метрів[13].

В оперативному командуванні «Південь» повідомили, що в районі Одеського газоконденсатного родовища зафіксовано активність пошуково-рятувальних суден російських окупантів. У командуванні зазначили, що це може бути евакуація персоналу «внаслідок надзвичайної ситуації на одній з платформ»[13].

Також українські військові повідомили, що на острові Зміїному продовжувались активні дії військової операції із залученням різнорідних сил та видів озброєння[13].

Вже після звільнення острова оперативне командування «Південь» поширило відео про військову окупацію тривалістю близько двох місяців з деокупації острова. Зокрема, там були показані кадри пуску крилатих ракет «Нептун» та влучення у бурові платформи (хоча з відео влучань неможливо точно встановити, що платформи були уражені саме «Нептуном» а не «Гарпуном»). Пожежа на «Тавриді» тривала і через три тижні[14].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г https://www.kartoteka.ru/card/f6ac81c9fdbadc8a19be52fff7499e04/d76b2b3fea447ffb5e5440ca9222d13c/
  2. ↑ а б ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
  3. ↑ А.Заїка. На шельфі чисто. «[[Бизнес (газета)|Бизнес]]" № 38 від 22.09.2008 р. Архів оригіналу за 01.12.2008. Процитовано 01.05.2009. 
  4. ↑ GEONEWS.com.ua
  5. ↑ «Черноморнефтегаз»: Россия незаконно добывает в Черном море 2 млрд м³ газа в год
  6. ↑ Рада відновила діяльність "Чорноморнафтогазу". https://espreso.tv/. Еспресо TV. 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018. 
  7. ↑ «Чорноморнафтогаз» придбав автозапчастини в 20-160 разів дорожче від ринку. Наші гроші. 21 листопада 2012. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 27 листопада 2012. 
  8. ↑ «Чорноморнафтогаз» знову скупився устаткуванням в 44 рази дорожче від виробника. Наші гроші. 27 листопада 2012. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 27 листопада 2012. 
  9. ↑ Окупаційна влада Криму заявляє, що ЗСУ уразили бурові платформи “Чорноморнафтогазу”. Мілітарний. 20 червня 2022. 
  10. ↑ На "вишках Бойка" рашисти не можуть загасити пожежу – її видно на знімках NASA. 5 канал. 21 червня 2022. 
  11. ↑ а б в Зона заборони доступу у дії: що зараз відбувається у Чорному морі та чому це стратегічно важливо. Defense Express. 21 червня 2022. 
  12. ↑ РФ використовувала бурові платформи в Чорному морі для захисту своїх кораблів від українського комплексу «Нептун» – Резніков. Мілітарний. 25 червня 2022. 
  13. ↑ а б в Російські загарбники заявляють про повторний удар по буровій платформі у Чорному морі біля Зміїного. Мілітарний. 27 червня 2022. 
  14. ↑ Howard Altman (11 липня 2022). Video Of Ukraine’s Missile Attack On Russian-Occupied Black Sea Gas Rig Emerges. The War Zone. The Drive. 

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чорноморнафтогаз&oldid=36542058