Чорноморнафтогаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорноморнафтогаз
Тип бізнес і підприємство
Форма власності Унітарне підприємство
Галузь нафтова промисловість
Засновано 1979
Штаб-квартира Сімферополь
Виторг 9 113 795 000 ₽ (2017)[1]
Операційний прибуток (EBIT) −488 610 000 ₽ (2017)[1]
Чистий прибуток 37 611 743 000 ₽ (2017)[1]
Активи 126 869 333 000 ₽ (2017)[1]
gas.crimea.ru
CMNS: Чорноморнафтогаз у Вікісховищі

«Чорноморнафтога́з» — державне акціонерне товариство; найбільша українська компанія з розвідки і видобутку нафти та газу на українському шельфі Чорного і Азовського морів. Зареєстрована 21 серпня 1998. 100 % акцій належить державній компанії НАК "Нафтогаз України".

Юридична адреса[ред. | ред. код]

Сімферополь, пр. Кірова / пров. Совнаркомівський, 52/1

Київ, вул. Богдана Хмельницького, 26, офіс 505[2]

Голови правління[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Експлуатує 6 газових і одне нафтове родовище. Видобуває близько 4,3 % газу в Україні.

2001 — збільшила видобуток газу на 2,9 % порівняно з 2000 р. (до 0,79 млрд м3).

До 2010 р."Чорноморнафтогаз" планує збільшити видобуток газу до 4,5 млрд м³/рік. Для цього необхідно освоїти родовища на глибоководній частині шельфу.[3] Обсяг вкладень тільки на одне родовище на глибоководному шельфі оцінюється до $1 млрд. Вартість тільки розвідувальних робіт становить $100 млн.[4].

Станом на 2016 р. Росія незаконно добуває в Чорному морі 2 млрд м. куб газу на рік.[5]

22 листопада 2018 Верховна Рада України ухвалила законопроект № 8338 про відновлення діяльності державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Так, на період тимчасової окупації Росією Криму «Чорноморнафтогаз» відкриває поточний рахунок для розрахунків по виробничій, інвестиційній діяльності та захисту майнових прав, а також для погашення боргів за угодами, укладеними до початку російської окупації.[6]

Скандали[ред. | ред. код]

14 листопада 2012 року «Чорноморнафтогаз» придбав у «Індекстрейд Україна» запчастини для дизельних двигунів по цінам, які 20-160 разів дорожче від ринку. Зокрема, ключі торцеві 24 мм 200-3901578-Б2 придбано по 1 485,00 грн., тоді як вони коштують 62,08 грн. за штуку[7].

16 листопада 2012 року за результатами тендерів підприємство уклало низку угод з ТОВ «Індекстрейд Україна» на придбання товарів та послуг на загальну суму 15,06 млн грн. Окремі види устаткування придбано по цінам, які значно перевищують ринкові. Зокрема, труборізку «Grainger 4CW54» з параметрами 1/8 to 1 in. od придбано за 11 455 грн. в той час як за відкритими джерелами така модель коштує близько 260 грн., що в 44 рази дешевше від тендерної ціни «ЧНФ»[8].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

У 2014 році, після початку анексії Росією Криму, дві плавучі бурові установки «Петро Годованець» і «Україна», що належали «Чорноморнафтогазу», були захоплені Збройними силами РФ і відбуксировані до узбережжя Криму.

20 червня 2022 року російська окупаційна адміністрація заявила, що начебто обидві вишки зазнали ракетного удару з боку України. Окупаційна адміністрація провела евакуаційну операцію, начебто на вишках на той час перебувало 12 чоловік, 5 було евакуйовано[9].

Завдяки інструменту з відстеження лісових пожеж NASA Worldview вдалось підтвердити пожежу на платформі, що розташована на північ від платформ «Крим 1» і «Таврида»[10] (або ж навіть на самій «Тавриді» за координатам 45°22′39″ пн. ш. 30°55′40″ сх. д. / 45.37750° пн. ш. 30.92778° сх. д. / 45.37750; 30.92778)[11].

Окрім свого безпосереднього призначення, росія використовувала захоплені бурові платформи як радіолокаційні та радіотехнічні пости спостереження. Крім того, сама бурова платформа є доволі якісною базою для диверсійно-розвідувальних груп та дає можливість розташовувати зенітні ракетні комплекси[11].

За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, встановлені на платформах комплекси радіоелектронної боротьби служили для росіян прикриттям їх надводних кораблів від системи наведення українських берегових ракетних комплексів «Нептун»[12].

Також ці платформи могли служити проміжним пунктом дозаправлення транспортних вертольотів, оскільки дальність польоту завантаженого Ми-8 складає близько 500 км. А довжина маршруту від авіабази у Саках до окупованого Зміїного та назад — 530 км[11].

27 червня 2022 року російська пропаганда повідомила про повторний удар по платформах «Чорноморнафтогазу». За її твердженням, було завдано удар по самопідйомній плавучій буровій установці «Таврида» вночі з 25 на 26 червня. Боєприпас влучив у вертолітний майданчик, залишивши отвір від вибуху діаметром майже 5 метрів[13].

В оперативному командуванні «Південь» повідомили, що в районі Одеського газоконденсатного родовища зафіксовано активність пошуково-рятувальних суден російських окупантів. У командуванні зазначили, що це може бути евакуація персоналу «внаслідок надзвичайної ситуації на одній з платформ»[13].

Також українські військові повідомили, що на острові Зміїному продовжувались активні дії військової операції із залученням різнорідних сил та видів озброєння[13].

Вже після звільнення острова оперативне командування «Південь» поширило відео про військову окупацію тривалістю близько двох місяців з деокупації острова. Зокрема, там були показані кадри пуску крилатих ракет «Нептун» та влучення у бурові платформи (хоча з відео влучань неможливо точно встановити, що платформи були уражені саме «Нептуном» а не «Гарпуном»). Пожежа на «Тавриді» тривала і через три тижні[14].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г https://www.kartoteka.ru/card/f6ac81c9fdbadc8a19be52fff7499e04/d76b2b3fea447ffb5e5440ca9222d13c/
  2. а б ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
  3. А.Заїка. На шельфі чисто. «[[Бизнес (газета)|Бизнес]]" № 38 від 22.09.2008 р. Архів оригіналу за 01.12.2008. Процитовано 01.05.2009. 
  4. GEONEWS.com.ua
  5. «Черноморнефтегаз»: Россия незаконно добывает в Черном море 2 млрд м³ газа в год
  6. Рада відновила діяльність "Чорноморнафтогазу". https://espreso.tv/. Еспресо TV. 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018. 
  7. «Чорноморнафтогаз» придбав автозапчастини в 20-160 разів дорожче від ринку. Наші гроші. 21 листопада 2012. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 27 листопада 2012. 
  8. «Чорноморнафтогаз» знову скупився устаткуванням в 44 рази дорожче від виробника. Наші гроші. 27 листопада 2012. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 27 листопада 2012. 
  9. Окупаційна влада Криму заявляє, що ЗСУ уразили бурові платформи “Чорноморнафтогазу”. Мілітарний. 20 червня 2022. 
  10. На "вишках Бойка" рашисти не можуть загасити пожежу – її видно на знімках NASA. 5 канал. 21 червня 2022. 
  11. а б в Зона заборони доступу у дії: що зараз відбувається у Чорному морі та чому це стратегічно важливо. Defense Express. 21 червня 2022. 
  12. РФ використовувала бурові платформи в Чорному морі для захисту своїх кораблів від українського комплексу «Нептун» – Резніков. Мілітарний. 25 червня 2022. 
  13. а б в Російські загарбники заявляють про повторний удар по буровій платформі у Чорному морі біля Зміїного. Мілітарний. 27 червня 2022. 
  14. Howard Altman (11 липня 2022). Video Of Ukraine’s Missile Attack On Russian-Occupied Black Sea Gas Rig Emerges. The War Zone. The Drive. 

Джерела[ред. | ред. код]