Шарль Ежен Делоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Charles-Eugène Delaunay
фр. Charles-Eugène Delaunay
Charles Eugene Delaunay.jpeg
Народився 9 квітня 1816(1816-04-09)[1][2][3]
Люзіньї-сюр-Барс
Помер 5 серпня 1872(1872-08-05)[1][2][3] (56 років)
Шербур-Октевіль
·утоплення
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність астроном, математик, інженер
Відомий завдяки астрономія
Alma mater Політехнічна школа і Гірнича школа Парижа
Науковий керівник Жан-Батіст Біо
Володіє мовами французька[1]
Заклад Паризька обсерваторія
Членство Лондонське королівське товариство, Французька академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Російська академія наук
Відомий завдяки: дослідження руху Місяця
Нагороди
золота медаль Королівського астрономічного товариства

Шарль Еже́н Делоне́ (фр. Charles Eugène Delaunay; 9 квітня 1816 — 5 серпня 1872) — французький астроном і математик, член Паризької АН (1855).

Родився в Люзіньї-сюр-Барс. У 1836 закінчив Політехнічну школу в Парижі (X1834). Потім викладав механіку, математику і астрономію в різних інженерних школах і Паризькому університеті, в 1870–1872 — директор Паризької обсерваторії.

Наукові роботи відносяться до небесної механіки. У 1846–1855 розробив метод розв'язку задачі про збуджений рух (метод Делоне) і успішно застосував його (1860, 1867) до розрахунку руху Місяця. Вивчаючи незбіг розрахованого і спостережуваного значень вікового прискорення Місяця, припустив в 1865, що воно викликане уповільненням обертання Землі, обумовленим припливним тертям; це припущення виявилося вірним. Низка досліджень присвячені збудженням в русі Урану (1842), теорії припливів (1844).

Член Лондонського королівського товариства (1869), іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1871). Член Бюро довгот в Парижі (1862).

На честь науковця названо астероїд 8688 Делоне.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. а б SNAC

Джерела[ред. | ред. код]

  • Колчинский И.Г., Корсунь А.А., Родригес М.Г. Астрономы: Биографический справочник. — 2-е изд., перераб. и доп. — К. : Наукова думка, 1986. — 512 с.