Шевченкове (Бахмацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шевченкове
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Бахмацький район
Рада/громада Гайворонська сільська рада
Код КОАТУУ 7420382005
Основні дані
Населення 70 (2006)
Площа 0,24 км²
Густота населення 291,67 осіб/км²
Поштовий індекс 16563
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 51°00′28″ пн. ш. 32°51′23″ сх. д. / 51.00778° пн. ш. 32.85639° сх. д. / 51.00778; 32.85639Координати: 51°00′28″ пн. ш. 32°51′23″ сх. д. / 51.00778° пн. ш. 32.85639° сх. д. / 51.00778; 32.85639
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Місцева влада
Адреса ради 16563, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с.Гаворон, вул.Хітєєва,4 , тел. 46-3-36
Карта
Шевченкове. Карта розташування: Україна
Шевченкове
Шевченкове
Шевченкове. Карта розташування: Чернігівська область
Шевченкове
Шевченкове
Мапа

Шевче́нковесело в Україні, Чернігівській області, Бахмацькому районі. До 1951 року - Шостопа́лів хутір.

Належить до Гайворонської сільської ради.

Історія[ред. | ред. код]

Шостопалів хутір був населений родинами з прізвищем Шостопал, які в часи комуністичного панування почали писатися також і як Шестопал. Почав різко зростати у 1930-ті роки, коли сюди почали масово переселювати мешканці сусіднього села Гайворон. З'явилися родини Товкунів, Соломських, Гегенів, Штурмаків[1].

Села заселялось згідно Столипинської земельної реформи та в перші роки радянської влади.

Також до села тікали від сталінської депортації представники родин "бахмацький німців", зокрема й родина Кольвіц (Kollwitz), яка переписалася більш українським "Кульвіс". Поховані на сільському цвинтарі, нащадки живуть у м. Бахмач та Київ.

В елі з 1930 по 1970 роки розміщалося торфопідприємство та колективне підприємство "Червона Зірка" (1930-1950).

Нинішній стан[ред. | ред. код]

Мешканка с. Шевченкове із родичем з с. Голінки.

Більшість населення - люди пенсійного віку числом до 25 осіб, що постійно мешкають тут. Улітку приїжджають жити їхні діти із сусідніх сіл та Бахмача.

На території села, при самій трасі "Бахмач-Дмитрівка", гіпсовий пам'ятник поету Тарасу Шевченку (1950). Його відреставровано 2008 року - постамент зміцнений металевим листом.

Два цвинтарі: за залізничною колією, який, фактично, належить до с. Веселого та, власне, шевченківський - добре доглянутий, із поминальним столом. Тут же могила майора медичної служби сталінських військ, який загинув поблизу села 1943.

Окремі хати куплені під дачі. Неподалік - залізниця. Старовинний дубовий гай, дерево з якого, за переказами, йшло на будівництво с. Рубанка. У 1960-их роках силами селян висаджено сосновий бір, який поширюється тепер в бік села Гайворон самосівом.

Традиції[ред. | ред. код]

Церкви на території села немає. Храмове свято збігається з гайворонським - Покрова Богородиці і Пріснодіви Марії. Традиційні страви - кисіль із бузиною, захоло́д.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. останні двоє - німецькі прізвища Ґе́ґен і Штурм - походженням з бахмацьких німців, депортованих 1944 у Казахстан

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі