Шидфар Бетсі Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бетсі Шидфар
Народилася 27 лютого 1928(1928-02-27)
Зміїв, Харківська округа, Українська СРР, СРСР
Померла 29 травня 1993(1993-05-29) (65 років)
Москва, Росія
Поховання Митинський цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність arabist, філолог, орієнталістка, перекладачка, викладачка університету
Галузь арабська
Alma mater Східний факультет СПбДУd
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Вчене звання професор
Науковий керівник Крачковський Ігнатій Юліанович
Вчителі Крачковський Ігнатій Юліанович
Знання мов російська[1] і арабська
Заклад Московський державний інститут міжнародних відносин

Бе́тсі Я́ківна Ши́дфар (уроджена Шустер, рос. Бетси Яковлевна Шидфар; *27 лютого 1928(19280227), Харків  — 29 травня 1993, Москва[2][3]) — радянська російська філологиня, сходознавець-арабіст, перекладачка. Одна з найбільших знавців арабського мови і літератури. Перекладачка Корану.

Біографія[ред. | ред. код]

Бетсі Яківна Шустер народилася 27 лютого 1928 року в селищі Зміїв під Харковом у єврейській родині. Мати була мікробіологом, а батько — лікарем широкого профілю, що поєднував функції терапевта, хірурга та будь-якого іншого медика, необхідного для мешканців невеликого поселення.

Батьки Бетсі Шидфар брали участь у боротьбі з епідеміями, що вирували під час голоду у СРСР у 1930-ті, зокрема лікували хворих у Казахстані. Пізніше Яків Шустер був призначений начальником санітарно-епідеміологічної служби в Туапсинському порту, представлений до нагороди. Також брав участь у Радянсько-фінській війні та Німецько-радянській війні. Мати Бетсі Яківни війну працювала у Центральному шпиталі Чорноморського флоту, а Бетсі з 14 років там же працювала санітаркою.

Сім'я пережила оборону Севастополя й була евакуйована разом з частинами Червоної армії, що відступали. Потім були воєнні будні у Туапсе, під Новоросійськом та на Малій землі.

Після війни Бетсі вступила до мореходки, оскільки мріяла стати капітаном морського корабля. Цьому вибору посприяв батько, що влаштувався лікарем на флоті. Однак після заборони жінкам обіймати посади вище штурманів річкових суден, Бетсі Яківна відрахувалася з училища.

У 1946 році Бетсі Шидфар поїхала до Ленінграда, де успішно вступила до ЛДУ на Східний факультет. Навчалася на арабському відділенні, де викладав блискучий арабіст І. Ю. Крачковський, який читав курси єгипетського, сирійського та ліванського діалектів, а також вів заняття з Корану та арабської літератури[4].

Закінчила Східний (1951, спеціальність — арабіст) і філологічний (1952, екстерн, спеціальність — романіст, спеціаліст з іспанської філології) факультети ЛДУ[3][4].

У 1952—1955 роки працювала методистом, завідувала кабінетом і викладала російську мову в Бухарському інституті удосконалення учителів[3][4].

У 1955—1958 роки у Середньозійському державному університеті в Ташкенті. У 1956 році Бетсі Шидфар вступила до аспірантури Інституту сходознавства Академії наук Узбецької РСР[3][4].

У 1959 році Бетсі Яківна під час відрядження до Москви познайомилась з іранським політичним емігрантом Каземом Алієвичем Шидфаром, і того ж року вийшла за нього заміж[4].

У 1960—1993 роках професор кафедри мов країн Близького і Середнього Сходу МДІМВ.

У 1962 році під керівництвом М. О. Сальє захистила кандидатську дисертацію (філологія) на тему «Историк и философ XI в. Ибн Мискавейх»[4].

У 1972 році захистила докторську дисертацію «Образная система арабской классической литературы».

У 1975 році Б. Я. Шидфар присвоєно вчене звання професор[3].

Померла 28 травня 1993 року в Москві. Похована на Мітінському цвинтарі в Москві[2][3].

У 2011 році було видано мистецько-біографічний роман «Абу Нувас» про «арабського Гейне», що 30 років пролежав у столі[2][3].

Творчість[ред. | ред. код]

Ще навчаючись у ЛДУ, Бетсі Яківна почала займатись арабською романтичною літературою Андалусії. Предметом її наукових пошуків і студій стала творчість Ібн Кузмана, Ібн Сахля аль-Андалусі, Ібн Хузайля аль-Андалусі[4].

Переклад Корану[ред. | ред. код]

Б. Я. Шидфар разом з колективом сходознавців узяла участь у великому проєкті з перекладу головних джерел ісламу, одним з яких є Коран[5]. Переклад Корану за її життя не був опублікований. Чільною метою цієї багаторічної праці було намагання передати не лише точний смисл тексту Корану, а і його стилістичні особливості[3][6]. Ця праця вийшла вперше через десятиліття по смерті Б. Я. Шидфар (2003)[7][8].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Б. Я. Шидфар Андалусская поэзия. /Пер. с араб., Сост., предисл. и примеч. Шидфар Б. Я. — М.: Художественная литература, 1988. — 320 с.
  • Б. Я. Шидфар Очерк арабо-мусульманской культуры (VII—XII вв.) / И. М. Фильштинский, Б. Я. Шидфар; [Отв. ред. Ю. Н. Завадовский] ; Акад. наук СССР. — М.: Наука, 1971. — 255, [3] с.: [8] л. фот.
  • Б. Я. Шидфар Образная система арабской классической литературы (VI—XII вв.) [Текст] / АН СССР,Ин-т востоковедения,Моск.гос.ин-т междунар.отношений. — М.: Наука, 1974. — 254 с. — Библиогр.: С. 225-240.
  • Б. Я. Шидфар От сказки к роману (некоторые черты арабского «народного» романа). // «Народы Азии и Африки», М., 1975, № 1.
  • Жизнеописание Сайфа сына царя Зу Язана./ Пер. с араб. И. М. Фильштинского и Б. Я. Шидфар. — М.: Главная редакция восточной литературы «Наука», 1975. — 605 с.
  • Подлинные рассказы о могущественном халифе Харун-ар-Рашиде, острослове Абу-Нувасе и хитроумном Джухе. Перевод с араб. Р. Алиева и Д. Юсупова. Предисл. Б. Я. Шидфар. — М., Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1976. — 304 с. с илл. (отв. ред. Б. Я. Шидфар)
  • Б. Я. Шидфар Абу Нувас / Б. Я. Шидфар ; АН СССР, Ин-т востоковедения. — М.: Наука, 1978. — 232 с. — (Писатели и ученые Востока).
  • Аль-Исфахани, Абу-ль-Фарадж. Книга песен. /Пер. с араб. А. Б. Халидова, Б. Я. Шидфар. М., Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1980. — 671 с. (Анотація, передмова, зміст [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.])
  • Б. Я. Шидфар Генезис и вопросы стиля арабского народного романа (сиры) // Генезис романа в литературах Азии и Африки. М., 1980.
  • Б. Я. Шидфар Ибн Сина / Б. Я. Шидфар; отв. ред. Г. Б. Шаймухамбетова. — М.: Наука, 1981. — 184 с.: ил. — (Писатели и ученые Востока)
  • Средневековые арабские повести и новеллы: [Сборник / Перевод с араб. Р. М. Алиева; Отв. ред. и авт. предисл. Б. Я. Шидфар. — М.: Наука, 1982. — 399 с.: ил.
  • Б. Я. Шидфар Аравийская старина: из древ. араб. поэзии и прозы: пер. с араб. / [отв. ред. Б. Я. Шидфар; предисл. А. А. Долининой; худож. Л. С. Эрман] — М.: Наука, 1983. — 142 с.: ил. (Анотація, передмова, зміст [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.])
  • Из классической арабской поэзии: [Сборник]. Пер. с араб. / [Сост. и примеч. Б. Шидфар; Вступ. ст. К. Яшена. — М.: Худож. лит., 1983. — 303 с.
  • Б. Я. Шидфар Абу-ль Аля аль-Маарри / Б. Я. Шидфар ; Ан СССР Ин-т востоковедения. — М.: Наука, 1985. — 214 с. — (Писатели и ученые востока). — Библиогр.: с. 212—213.
  • Б. Я. Шидфар Арабская философская лирика. // Теория жанров литератур Востока. М., 1985
  • Ибн Абд Раббихи. Чудесное ожерелье./ Пер., предисл. и коммент. Б. Я. Шидфар. — М., 1985.
  • Ибн аль-Мукаффа. Калила и Димна / Ибн аль-Мукаффа; Пер. с араб., [предисл., с. 3-20, и коммент.] Б. Шидфар; [Худож. Н. Крылов]. — М.: Худож. лит., 1986. — 301,[2] с.
  • Тысяча и одна ночь: избр. сказки: в 3 т. / пер. с араб. М. А. Салье; [оформ. худож. А. В. Лепятского]. — М.: Художественная литература, 1987.
    • Т. 1 / [сост. Б. Я. Шидфар; примеч. И. М. Фильштинского, Б. Я. Шидфар; стихи в пер. Д. С. Самойлова, А. М. Ревича, В. Б. Микушевича]. — 1987. — 414, [1] с.
    • Т. 2 / [сост. и примеч. Б. Я. Шидфар; стихи в пер. В. Б. Микушевича]. — 1987. — 430, [1] с.
    • Т. 3 / [сост., науч. подгот. текста и примеч. Б. Я. Шидфар; стихи в пер. В. Б. Микушевича, Д. С. Самойлова, А. М. Ревича]. — 1987. — 413, [2] с.
  • Жизнеописание доблестной Фатимы и повествование о подвигах её славных предков / Пер. с араб., [вступ. ст. и примеч.] Б. Я. Шидфар; [Худож. В. Д. Сергеев]. — М.: Наука, 1987. — 510,[1] с.
  • Маарри, Абу-ль-Аля аль. Избранное: Пер. с араб./Маари Абуль-Аля аль; Сост., предисл., с. 3-20, примеч. Б. Шидфар.-М.:Художественная литература,1990.-429, [1] (Абу-ль-Аля аль-Маари. Избранное: Пер. с араб. / Сост., предисл., примеч. Б. Шидфар; Подстрочн. пер. стихов И. Фильштинского и Б. Шидфар; худож. А. Семенов. — М.: Художественная литература, 1999. — 430 с.)
  • Синдбад-мореход: араб. сказки / пер. с араб. М. А. Салье; [сост. Б. Я Шидфар; оформ. худож. А. И. Белюкина]. — М.: Художественная литература, 1991. — 348, [2] с.
  • Вопросы литературы и страноведения в преподавании иностранных языков: Сборник научных трудов / МГИМО МИД РФ; Под ред. Б. Я. Шидфар , Н. А. Зинкевич. — М., 1991. — 165 с.
  • Повести о любви / [Перевод с араб. Р. Алиева; Предисл. Б. Шидфар]. — М.: Изд. центр «Терра», 1997. — 348,[1] с.; 22 см. — (Библиотека восточной литературы). ISBN 5-300-01510-5
  • Коран / Смысловой пер. Б. Я. Шидфар. — М.: УММА, 2003 (ГУП ИПК Ульян. Дом печати). — 687 с.; 17 см. ISBN 5-94824-010-X
  • Арабский язык: учебное пособие для студентов 3 курса / [Б. Я. Шидфар и др.]; под ред. Б. Я. Шидфара ; Моск. гос. ин-т междунар. отношений (ун-т) МИД России, Каф. языков стран Ближнего и Среднего Востока. — Издание второе, исправленное. — М.: МГИМО-Университет, 2007. — 252 с. — ISBN 978-5-9228-0303-8
  • Б. Я. Шидфар Абу-ль-Аля — Великий слепец из Маарры. (Часть I [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.], Часть II [Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.])
  • Б. Я. Шидфар Царство света.
  • История арабской литературы X—XVIII века / И. М. Фильштинский; отв. ред. Б. Я. Шидфар. — Изд. 2-е. — Москва: Либроком, cop. 2009
  • История арабской литературы V — начало X века / И. М. Фильштинский; отв. ред. Б. Я. Шидфар. — Изд. 2-е. — Москва: URSS, 2010. — 523, [2] с.; 21 см. ISBN 978-5-397-00948-5
  • Б. Я. Шидфар Абу Нувас — Abu Nuwas: Роман-биография. — М.: Марджани, 2011. — 392 с. (Библиотека журнала «Четки») ISBN 978-5-903715-34-3
  • Б. Я. Шидфар Образная система арабской классической литературы (VI—XII вв.) [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]. — М.: Издательский дом Марджани/ Ин-т востоковедения, Казанский (Приволжский) федеральный университет, кафедра регионоведения и исламоведения, 2011. — 320 с. — (Серия: Bibliotheca Islamica) ISBN 978-5-903715-46-6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. ↑ а б в Пять книг недели[недоступне посилання з Июль 2019] // НГ-Ex libris, 22.09.2011 г.
  3. ↑ а б в г д е ж и Владислав Резвый Бетси Шидфар [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Век перевода — Русский поэтический перевод XX—XXI веков / Сост. Евгений Витковский, 2011 г.
  4. ↑ а б в г д е ж Н. А. Успенская Бетси Яковлевне Шидфар[недоступне посилання з Июль 2019]// Б. Я. Шидфар Образная система арабской классической литературы (VI—XII вв.). — М.: Издательский дом Марджани/ Ин-т востоковедения, Казанский (Приволжский) федеральный университет, кафедра регионоведения и исламоведения, 2011. — 320 с. — (Серия: Bibliotheca Islamica) ISBN 978-5-903715-46-6
  5. ↑ Аль-Коран — переводы и тафсир [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] / Шидфар Б. Я. Изд. дом «UMMAH», 2003. — 688 с. ISBN 5-94824-010-X
  6. ↑ Аль-Коран переводы и тафсир[недоступне посилання з Июль 2019] /Шидфар Б. Я. Послесловие Изд. дом «UMMAH», 2003. ISBN 5-94824-010-X
  7. ↑ А. А. Алиев «Коран в России: источник знаний или объект мифотворчества?». — М.: "Дружба народов" , 2004. — С. 125
  8. ↑ Рощин М. Ю. Рецензия [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / рец. М. Ю. Рощин // Восток. — 2006. — № 5. — С. 208—209. — Подстроч. примеч.- Рец. на кн.: Алиев А. А. Коран в России: источник знаний или объект мифотворчества? М.: Дружба народов, 2004. 384 с. — ISSN 0869-1908 копия
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
BNF: 16291715d · CONOR.BG: 37122917 · GND: 1072527014 · GKG: /g/122bm1rj · ISNI: 0000000118796471 · J9U: 987007307791705171 · LCCN: n81072347 · LNB: 000188014 · MAK: 9810645415905606 · NLP: a0000001049694 · NUKAT: n98005246 · SUDOC: 086957570 · VIAF: 94850141 · WorldCat: lccn-n81072347
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шидфар_Бетсі_Яківна&oldid=39364870