Миколай Язловецький-Монастирський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколай Язловецький-Монастирський
ПсевдоМикола Язловецький, Микола Монастирський
Народивсябл.1484
Померпісля 1559
ПідданствоКорона Польська
Національністьполяк
Діяльністьдержавний діяч
Посадакам'янецький каштелян
Військове званняротмістр
Конфесіякатолик
РідЯзловецькі, Монастирські
БатькоЯн (Іван) Монастирський
МатиБарбара з Олеська
РодичіБучацькі, Якуб Потоцький (зять)
У шлюбі зПерша невідома, Єва з Подфіліпських
ДітиЄжи Язловецький
Анна (Бжеська)
Друзяна (Потоцька)
Нагороди=
Герб
Герб

Абданк

Миколай Язловецький-Монастирський гербу Абданк (пол. Mikołaj Jazłowiecki (Monasterski); бл. 1484 — після 1559) — польський шляхтич, військовик, урядник Королівства Ягеллонів, кам'янецький каштелян.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Яна (Івана) Монастирського і його дружини Барбари з Олеська (дуже ймовірно, з Сененських або Олесницьких — тодішніх власників міста).

У джерелах вперше згаданий 20 березня 1513 як досвідчений воїн — вояк королівської роти, який зрікся опіки над малолітніми родичами. Ймовірно, тоді та пізніше служив у частинах, які обороняли східні кордони Польщі. Брав участь у битві з татарами під Скалою, за що 4 січня 1522 разом з кількома іншими учасниками битви був звільнений від податку у 8 гривень.

У 1542 році був королівським ротмістром на Поділлі. 29 березня 1543 був посідачем «Червоногородського ключа» — міста і замку з належними селами, до викупу яких був уповноважений львівський стольник Олександр Сенявський, який (є дві версії): 1) не скористався цим правом, тому Миколай Монастирський залишився посідачем;[1] 2) викупив їх[2].

24 серпня 1546 р. як кам'янецький комісар разом з иншими шляхтичами-посадовцями отримав від короля Сигізмунда ІІ Авґуста наказ передати Янові з Кам'янця поселення Нишківці, Панасівці та інші.[3] Посідав уряд кам'янецького каштеляна з 1543 р. (або перед 5 березня 1544[4]).

Початково був власником міста Мартинова і 5 сіл, бл. 1544 набув від белзького воєводи Миколая Сенявского давні родинні маєтки, в тому числі місто і замок Язловець, місто Новосілку і 17 сіл (маєтності перейшли свого часу як посаг до Сенявських). Тому почав підписуватись Язловецький-Монастирський. 14 березня 1544 за згодою короля передав права власності на замок у Червоногроді та належні села синові — Єжи (Юрію) Язловецькому.

1559 отримав привілей переведення села Бариша (в Галицькому старостві) піднесення до статусу міста та магдебурзьке право. Певний час брав податки з Червоногродського староства. 6 серпня 1556 був призначений одним з королівських комісарів для розмежування королівщини Жидачів від приватних сіл. Останні відомості про нього походять від 30 січня 1559.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перший його шлюб був бездітним (ім'я та прізвище дружини невідомі). Вдруге одружився із Евою з Подфіліпських — донькою каштеляна Кам'янця Якуба Подфіліпського. Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Mikołaj h. Abdank… — S. 123—124.
  2. Plewczyński M. Sieniawski Aleksander h. Leliwa (ok. 1490—1568) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 117 (пол.)
  3. Akta Grodskie i Ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardyńskiego… — Lwów, 1884. — T. X. — S. 49, 451. (пол.)
  4. Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Mikołaj h. Abdank… — S. 123.
  5. Jazłowieccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lwów, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 166. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]