Ятсухаші
 | |
| Походження |
 Японія |
|---|---|
Ятсухаші — одна з найпоширеніших місцевих японських солодощів префектури Кіото. Існують похідні кондитерські виріби під назвою «Намасухаші» та «Які ятсухаші»[1] .
Опис[ред. | ред. код]
Для ятсухаші використовують рисове борошно, цукор та корицю. Суміш пропарюють, потім розкочують у тонкий пласт і запікають. Форма імітує кото або міст і являє собою вигнутий прямокутник, який є опуклим у напрямку довгої осі.
Намасухаші роблять з тесту рецепту ятсухаші, але без випікання. Ще листи ятсухаші можуть використовуватися для загортання червоної квасолі або іншої пасти з бобів, кунжуту, фруктів та шоколаду. Намасухаші запікають у духовці або на грилі. Через однаковість назви в останні роки таку страву називають (ретронім) Які ятсухаші[2] .
Історія походження[ред. | ред. код]
Походження назви Яцухаші має дві основні теорії[3][4]:
- Існує теорія, згідно з якою цукерки у формі кото були названі «Яцухаші» на згадку про Кенґьо Яцухасі[ja], який вважається засновником Кенґьо Яцухасі[ja].
- Кажуть, що в пам'ять про відомого поета вака та танка Арівару Наріхіру цукерки були виготовлені у формі мостів Яцухаші в провінції Мікава, яка є місцем дії 9-го розділу «Ісе моноґатарі».
З 14 компаній, які є виробниками Яцухаші в Кіото, підтримують теорію «Яцухаші Кенґьо»[3] та 3 підтримують теорію «Ісе Моногатарі»[5]. Усі наведені вище теорії мають спільне те, що прототип був створений в епоху Генроку[ja] (1689 рік), і що він досяг своєї нинішньої форми в епоху Кьохо[ja][6] .
Рік походження Яцухаші невідомий, але є багато документів, які вказують на 1689 рік (Генроку), нібито ці солодощі продавали у головному буддистському храмі Сьоґоін в районі Сакіо Кіото[3]. Проте немає жодних подробиць, і автентичність невідома[4]. Коли в 1879 році була проведена залізниця в Кіото, Мацутаро Нішіо почав продавати Яцухаші як сувенір на станції Кіото[3]. В 1915 році (Тайсо 4) під час інтронізації імператора Тайсьо солодоші Яцухаші вже купували люди зі всієї країни, ті, хто відвідали Кіото під час святкування[3][7]. На Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році (Meiji 33) солодощі Яцухаші отримали срібну медаль[3].
У 1960-х роках було винайдено Намасухаші, а згодом з'явився продукт, який загортав бобову пасту в Намасухаші[6].
Сьогодні як ятсухаші, так і які ятсухаші визнані місцевими традиційними солодощами, що представляють Кіото[7]. Згідно зі статистичним опитуванням у місті Кіото 96 % людей купують солодощі як сувеніри під час огляду визначних пам'яток Кіото. Однак продажі ятсухаші становлять 45,6 % від загальної кількості (які яцухаші 24,5 %, яцухаші 21,1 %)[2]. Деякі ресторани використовують ятсухаші як закуски перед обідом[ja] , закуску сакану[ja] до алкоголю або як інгредієнт у стравах.
У минулому які ятсухаші загортали в бамбукові листя, але зараз його упаковують у вакуумній упаковці[en], щоб подовжити термін зберігання до 9-11 днів, якщо вакуумна тара не відкрита. Ятсухаші, виготовлені традиційними методами виробництва, не мають консервантів, антиоксидантів та вакуумної тари, тому термін придатності становить 2-4 дні, залежно від сезону.
Галерея[ред. | ред. код]
|
Список літератури[ред. | ред. код]
- Кейко Накаяма, «Енциклопедія: світ японських солодощів» (Iwanami Shoten, 24 лютого 2006 р.) ISBN 4-00-080307-7
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 八つ橋と焼き八つ橋の違いは？ 生八つ橋を焼くと焼き八つ橋になる！？. omiyagejohokan.com. Процитовано 15 лютого 2024.
- ↑ а б 平成18年京都市観光調査年表PDF — 京都市 産業観光局（オリジナルはリンク切れのため2011年11月10日時点のアーカイブスを参照）
- ↑ а б в г д е ｢八ッ橋｣訴訟､なぜ業界各社は沈黙するのか. 東洋経済オンライン (яп.). 7 липня 2018. Процитовано 16 лютого 2024.
- ↑ а б SankeiBiz（サンケイビズ）：自分を磨く経済情報サイト. www.iza.ne.jp. Процитовано 15 лютого 2024.
- ↑ 八ツ橋 - 主な製造業者 - わかりやすく解説 Weblio辞書. www.weblio.jp (яп.). Процитовано 15 лютого 2024.
- ↑ а б なぜ老舗同士がトラブル？ ～ 京菓子「八ツ橋」騒動（中村智彦） - エキスパート. Yahoo!ニュース (яп.). Процитовано 15 лютого 2024.
- ↑ а б 八つ橋の特徴・歴史・味 - 和菓子の季節.com. wagashi-season.com. Процитовано 15 лютого 2024.