13 (альбом Blur)
13![]() | ||
---|---|---|
![]() | ||
Студійний альбом | ||
Виконавець | Blur | |
Дата випуску | 22 березня 1999 | |
Записаний | червень — жовтень 1998 | |
Жанр |
альтернативний рок експериментальний рок електроніка інді-рок | |
Тривалість | 66:50 | |
Мова | англійська | |
Лейбли |
Food Records[en] Parlophone | |
Продюсер |
Вільям Орбіт[en] Blur | |
Хронологія Blur | ||
Сингли з 13 | ||
|
13 — шостий студійний альбом британського альтернативного рок-гурту Blur, який був випущений у березні 1999 року.
Зміст
Передумови[ред. | ред. код]
На попередньому студійному альбомі, гурт змінив своє традиційне брит-поп звучання на більш інді-рокове, насамперед, за наполяганням гітариста Ґрейема Каксона[en]. Преса та люди з музичної індустрії побоювалися, що публіка не сприйме позитивно зміну стилю, і тим самим альбом стане комерційно невдалим. Але незважаючи на ці побоювання, альбом здобув несподіваний успіх, особливо в Америці, де він став золотим. Однак, не бажаючи зупинятися на цьому, гурт вирішив розвивати своє звучання. Бас-гітарист Алекс Джеймс заявив: «Я думаю, що вам просто потрібно постійно змінюватися. Такий тип мислення був, ключовим».
Фронтмен Деймон Алберн знаходився у тривалих відносинах з Жюстін Фрішман[en] з брит-поп гурту Elastica. Їх стосунки були дуже висвітлені в таблоїдах; пару називали «прото-Пош і Беком від інді-року». Але відносини двох погіршилися з часом, зазнаючи таких проблем, як бажання Алберна завести дітей і небажання Фрішман розірвати дружбу з Бреттом Андерсоном, членом гурту Suede, яким суперничав з Алберном. Тексти і позиція Деймона відобразилися в очах інших учасників гурту; Коксон зазначив: «Я не дуже розумів, що між Деймоном і Жюстін щось було не так, але, напевно, було не важко здогадатися». Після останнього проведеного разом свята у кінці 1997 рока, намагаючись знов розпалити свої стосунки, пара розійшлася. Коментуя це пізніше, Алберн сказав: «Ті відносини повністю зруйнувалися. Я маю на увазі, що це здавалося неймовірно сумним кінцем».
Після розриву, Алберн розділив житло з митцем Джеймі Хьюлеттом[en], котрого він зустрів завдяки Коксону. Приблизно в цей час, Алберн почав здійснювати свій музичний вклад у новий альбом Blur, який отримав назву 13, працюючи над яким, він, спільно з Хьюлеттом, таємно створив віртуальний гурт[en] Gorillaz. Крім цього, Алберн написав саундтреки для фільмів «Людожер[en]», «Звичайний злочинець[en]» і «101 Рейк'явік».
Запис[ред. | ред. код]
Це перший альбом Blur, який записувався без продюсера Стівена Стріта[en]. Замість нього гурт запросив Вільяма Орбіта[en], будучи враженими його реміксом на пісню «Movin’ On». Алберн прокоментував: «Це була дуже особиста річ, ми потребували когось, хто не знав нас». Стосовно своєї зміни, сам Стрів сказав: «Я думаю, що вони просто хотіли більше розширитися, і записавши зі мною п'ять альбомів, найкращим способом зробити це було попрацювати з кимось іншим, хто б підійшов до проекту з іншого погляду. Я добре розумію це і мені не було образливо. Я зробив п'ять альбомів з гуртом і маю визнати, я гадав, що кожен буде останнім, тому що вони були зв'язані, щоб спробувати щось нове». Алберн зауважив, що рішення змінити Стріта було «важким»: «Він назавжди залишиться частиною нас, і іронічно, він дав нам те, що нам було потрібно для продовження без нього».
Впродовж сесій звукозапису, між членами гурту виникала висока напруга. За словами Орбіта: «Деймон хотів рухатися у більш експериментальному напрямі, а Грехем — у панковому, і Грехем переміг. Якщо на попередніх альбомах ця напруга зростала, то тут вона дійшла до межі». Дейв Раунтрі[en], барабанщик Blur, сказав пізніше: «Речі почали розпадатися між нами. Робити [альбом] було досить сумно. Люди не приходили на сесії, або приходили п'яними, лаялися і йшли грюкнувши дверима».
Музичний стиль та пісні[ред. | ред. код]
13 демонструє віддалення гурту від брит-попу на користь більш експериментального звучання. Багато з пісень альбому були натхненні розставанням Деймона Алберна з Жюстін Фрішман[en], учасницею гурту Elastica. Сингли «Tender[en]» і «No Distance Left to Run[en]» змальовують кохання Алберна до Фрішман та його бажання рухатися далі. Пісня «1992» була написана ще у 1992 році, але була забута доти, доки Деймон не знайшов її на демо-плівці шість років потому. «Mellow Song» була написана під час джем-сесії як «Mellow Jam», і пізніше була розміщена на стороні Б cинглу «Tender». Бонусна пісня на японському виданні, «I Got Law», була пізніше реаранжирована Алберном і випущена на дебютному альбомі його віртуального гурту Gorillaz під назвою «Tomorrow Comes Today[en]», яка стала хіт-cинглом[en].
Обкладинка[ред. | ред. код]
Обкладинка є частиною масляної картини Apprentice, зробленої гітаристом Гремом Коксоном[en]. Обкладинки синглів альбом також були виконані Коксоном.
Випуск та огляди[ред. | ред. код]
Професійні огляди | |
---|---|
Сукупні оцінки | |
Джерело | Рейтинг |
Metacritic | 79/100[1] |
Оцінки оглядів | |
Джерело | Рейтинг |
AllMusic | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Entertainment Weekly | B+[3] |
NME | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
PopMatters | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Pitchfork Media | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Роберт Крістгау | ![]() |
Q | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Rolling Stone | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Альбом розглянувся багатьма, як дуже експериментальна робота, і реакція критиків в цілому була позитивною. З оглядів на сайті Metacritic, загальна оцінка становить 79 %[1]. Музичний відеокліп на хіт-сингл «Coffee & TV» закарбував репутацію Blur, як культового гурту в Сполучених Штатах. Відеокліп часто транслювали на багатьох музичних рок-каналах Америки.
Схвалення[ред. | ред. код]
Альбом номінувався на премію Mercury Prize у 1999 році, будучи другим альбомом Blur, отримавшим номінацію. Зрештою, нагорода дісталася Талвіну Сингху[en] за альбом OK[en]. Також, 13 був номінований у категорії «Найкращий альбом року» на щорічній церемонії вручення музичних нагород NME Awards у 2000 році, але переможцем став альбом The Soft Bulletin[en], гурту The Flaming Lips[en].
13 отримав схвалення від музичних критиків, котрі вважають його одним з найвидатніших альбомів 90-х років, згідно з сайтом Acclaimed Music.
Видавництво | Країна | Почесть | Рік | Місце |
---|---|---|---|---|
Village Voice | США | Альбоми року | 1999 | 45 |
Pitchfork Media | США | Альбоми року | 1999 | 10 |
Улюблені записи 90-х | 1999 | 82 | ||
Metal Hammer | Велика Британія | 200 найвидатніших альбомів 90-х | 2006 | — |
Melody Maker | Велика Британія | Альбоми року | 1999 | 2 |
NME | Велика Британія | Альбоми року | 1999 | 19 |
Q | Велика Британія | Альбоми року | 1999 | — |
250 найкращих альбомів за час діяльності Q (1986—2011) | 2011 | 98 | ||
Mojo | Велика Британія | Альбоми року | 1999 | 22 |
Select | Велика Британія | Альбоми року | 1999 | 11 |
Rolling Stone | Німеччина | Альбоми року | 1999 | 3 |
Eye Weekly | Канада | Альбоми року | 1999 | 19 |
Композиції[ред. | ред. код]
Автор слів — Деймон Алберн (окрім «Coffee & TV», слова до якої написав Грем Коксон[en]), автор музики — Алберн, Коксон, Алекс Джеймс і Дейв Раунтрі[en] (окрім бонусного трека «I Got Law», яка була повністю написана Алберном).
# | Назва | Тривалість |
---|---|---|
1. | «Tender[en]» | 7:40 |
2. | «Bugman» | 4:47 |
3. | «Coffee & TV[en]» | 5:58 |
4. | «Swamp Song» | 4:36 |
5. | «1992» | 5:29 |
6. | «B.L.U.R.E.M.I.» | 2:52 |
7. | «Battle» | 7:43 |
8. | «Mellow Song» | 3:56 |
9. | «Trailerpark» | 4:26 |
10. | «Caramel[en]» | 7:38 |
11. | «Trimm Trabb» | 5:37 |
12. | «No Distance Left to Run[en]» | 3:27 |
13. | «Optigan 1» | 2:34 |
Японське видання | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
# | Назва | Тривалість | |||||||
13. | «I Got Law» | 2:41 |
Учасники[ред. | ред. код]
- Blur
- Деймон Алберн — вокал, фортепіано, клавішні, акустична гітара, мелодіка, продюсер
- Грем Коксон[en] — електрична і акустична гітари, вокал, банджо, саксофон, бек-вокал, продюсер
- Алекс Джеймс — бас-гітара, бек-вокал, продюсер
- Дейв Раунтрі[en] — барабани, перкусія, продюсер
- Інший персонал
- Госпел-хор лондонської спільноти — вокал («Tender»)
- Джейсон Кокс — додаткові барабани («Battle»), звукоінженер
- Вільям Орбіт[en] — продюсер (окрім «Trailerpark», спродюсованної Blur), звукоінженер
- Джон Сміт — звукоінженер
- Жерар Наварро, Арцур Орлігсон і Єн Робертон — додаткові звукоінженери
- Шон Спюлер і Даміан Легасік — Pro Tools