490

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік:
487 · 488 · 489 — 490 — 491 · 492 · 493
Десятиліття:
Століття:
III · IV —  V — VI · VII
Тисячоліття:
490 в інших календарях
Григоріанський 490
CDXC
Ab urbe condita1243
Ассирійський 5240
Бенгальський −103
Берберський 1440
Бірманський −148
Буддистський 1034
Візантійський 5998–5999
Голоценовий10490
Ера Селевкідів801/802 AG
Ефіопський 482–483
Єврейський 4250–4251
Індуські календарі
 - Вікрам самват546–547
 - Шака самват411–412
 - Калі Юґа3590–3591
Іранський 132 BP – 131 BP
Ісламський 136 BH – 135 BH
Китайський 己巳年 (земляний змій)
3187 або 2980
    — до —
庚午年 (металевий кінь)
3188 або 2981
Коптський206–207
Корейський 2823
Тайванський 1422 до РК
民前1422年
Тайський сонячний1032–1033
Юліанський 490
CDXC
Яванський 376–377


Раннє Середньовіччя. У Східній Римській імперії правління Флавія Зенона. На Апеннінському півострові триває війна між остготами Теодоріха Великого й королем Італії Одоакром. У Європі утворилися численні варварські держави, зокрема Іберію і південь Галлії займає Вестготське королівство, Північну Африку захопили вандали, утворивши Африканське королівство, у Тисо-Дунайській низовині утворилося Королівство гепідів. На півночі Галлії салічні франки розширили свої володіння за рахунок римо-галльських територій, у Західній Галлії встановилося Бургундське королівство. Остготи займають Мезію, Македонію і Фракію.

У Південному Китаї править династія Південна Ці, на півночі — Північна Вей. В Індії правління імперії Гуптів. У Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів.

На території лісостепової України Черняхівська культура. Історики VI століття згадують плем'я антів, що мешкало на території сучасної України приблизно з IV сторіччя. У Північному Причорномор'ї центр володінь гунів, що підкорили собі інші кочові племена, зокрема сарматів, булгар та аланів.

Події

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]
Докладніше: Народилися 490 року

Померли

[ред. | ред. код]
Докладніше: Померли 490 року

Див. також

[ред. | ред. код]