Гелена Скірмунт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:14, 25 лютого 2018, створена Ата (обговорення | внесок) (оформлення, доповнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелена Скірмунт
Народилася 5 листопада 1827(1827-11-05)[2][3][1]
Колодне, Пінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Померла 1 лютого 1874(1874-02-01)[1] (46 років)
Амелі-ле-Бен-Палальда або Пінськ, Мінська губернія, Російська імперія
Поховання Cemetery on the street Spakojnaja, Pinskd
Країна  Російська імперія
Діяльність художниця, скульпторка
Учасник Польське повстання 1863—1864
Жанр портрет
Рід Скірмунти
Батько Александр Скірмунтd
Мати Гартензія Ордаd
У шлюбі з Казимір Скірмунтd
Діти Констанція Скірмунтd і Q92311951?

Гелена (Хелена) Скірмунт (5 листопада 1827, Колодне Пінського повіту, нині Столінський район — 1 лютого 1874) — білоруська художниця і скульпторка з роду Скірмунтів.

Біографія

Хрест перед францисканським костелом у Пінську
Автопортрет, який зберігається у Вільнюській картинній галереї

Народилася в сім'ї пінського повітового хорунжого (1814—1817) і маршалка (1823—1829) Александра Скірмунта (1794—1847) і Гартензії О́рди, котрі одружилися в 1825 році. Племінниця Наполеона Орди. Її батько володів значними земельними володіннями в Пінському повіті: маєток Колодне в 1814 році налічував 118 ревізьких душ; маєток Рухч в 1834 налічував 621 душу, а в 1841—817.

Почала вчитися мистецтву у Вільнюсі у Вікентія Дмоховського. У 1844—1845 подорожувала по Європі, була в Берліні, Парижі. Малювала портрети, пейзажі, ікони для церков. Як скульптор виконала багато розп'ять, медальйони з портретами, у тому числі Йоахима Лелевеля, Юзефа Крашевського.

У 1863 за спробу доставити депешу Ромуальду Траугутту була заарештовано і вислана в Тамбов. Чоловіка її вислали в Кострому, пізніше він добився воз'єднання з дружиною. Навесні 1867 року їм дозволили повернутися на Полісся, однак через кілька місяців Казимира Скірмунта вислали в Балаклаву в Криму. У 1869 році туди ж відправили і Гелену.

В останні роки життя працювала в історичному жанрі (гіпсові макети «Міндовг», «Гедимін», історичні шахи у вигляді війська Яна III Собеського і турків та ін). Вела щоденник, який частково опублікував Броніслав Залеський разом з листами під назвою «3 життя литвинки, 1827—1874» (1876).

У 1872 році її здоров'я погіршилося, вона захворіла на дифтерію, поїхала лікуватись у Європу. Померла 1874 року в Парижі. У 1875 році родичі добилися права перевезти її прах на батьківщину; поховано Гелену Скірмунт у Пінську.

Родина

У 21 рік вийшла заміж за свого далекого родича архітектора Казимира Скірмунта. У шлюбі з ним народила 4 дітей:

  • Станіслав (1857—1921), мандрівник, директор управління лісами в Судані, власник садиби в Хартумі.
  • Ірена (1851—1905), жила у Варшаві, вийшла заміж за Т. Ольшевського.
  • Констанція (1851—1933), відома польська публіцистка, історик.
  • Казимира Броніслава (1865—1938), вийшла заміж за Казимира Ігната Ромера (1848—1921), власника маєтку в Ямполі.

Примітки

  1. ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ FemBio database

Джерела

  • Вяроўкін-Шэлюта У. Скірмунты // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6, кн. 1. — Мінск, 2001.
  • Беларуская энцыклапедыя. У 18 т. Т. 14. — Мінск, 2002.
  • Залескі Б. З жыцця літвінкі. — Мінск, 2009.
  • Несцярчук Л. М. Замкі, палацы, паркі Берасцейшчыны Х-ХХ стагоддзяў (гісторыя, стан, перспектывы) / Л. М. Несцярчук. — Мінск: БЕЛТА, 2002. — 334 с.: іл. ISBN 985-6302-37-4.
  • Кисель, Дмитрий (3 лютого 2017). Непокорная литвинка, или Возвращение славного имени Полесья. Медиа-Полесье (рос.). Процитовано 25 лютого 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гелена_Скірмунт&oldid=22125038