Тайцзун
Тайцзун — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
太 |
Тайцзу́н (кит. трад.: 太宗; піньїнь: Tàizōng, «великий пращур») — храмове ім'я та титул імператорів Китаю, а також великих ханів степових держав у китайській історіографії. Надавався тим правителям, заслуги та доброчинність яких поступалися лише засновникам династії.
- Тайцзун — п'ятий імператор династії Хань (179 — 157 до н. е.).
- Тайцзун — другий імператор династії Тан (627–649).
- Тайцзун — другий імператор династії Сун (976–997).
- Тайцзун — другий імператор династії Цзінь (1123–1135).
- Тайцзун — третій імператор династії Мін (1402–1424).
- Тайцзун — другий імператор династії Цін (1626–1643).
- Тайцзун — другий великий хан Монгольської імперії, пращур засновників династії Юань (1229–1241).