Закон Японії про Імператорський дім

Закон Японії про Імператорський дім
Закон Японії про Імператорський дім
Номер	№3 від 16 січня 1947
Чинність	чинний
Зміст	Організація Імператорського дому Японії
Дотичні	Конституція Японії, Закон Японії про Кабінет Міністрів
Посилання	Текст закону

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 6 липня 2019, заснована на цій версії.

Закон про Імператорський Дім (яп. 皇室典範, こうしつてんぱん, косіцу тенбан, «Звичаєві положення про Імператорський Дім») — закон Японії №3 від 16 січня 1947 року, що регулює норми успадкування Імператорського Престолу, систему та структуру Імператорського Дому, а також діяльність Ради Імператорського Дому Японії.

Короткі відомості

Першу редакцію Закону про Імператорський Дім було прийнято 11 лютого 1889 року, в часи існування Японської імперії, згідно з прямим імператорським наказом. Після поразки Японії у Другій світовій війні було затверджено другу редакцію цього Закону 16 січня 1947 року, так званим Законом № 3, згідно з вимогами нової Конституції Японії^[1].

Для розрізнення двох редакцій першу часто називають Колишнім Законом про Імператорський Дім^[2], а другу — Законом про Імператорський Дім. Останній є чинним в Японії дотепер.

1949 року до другої редакції Закону про Імператорським Дім була внесена поправка Законом № 134, яка відтягувала час набрання Законом чинності до 1 червня 1949 року.

Закон про Імператорський Дім складається з п'ятьох розділів та додатків, що обумовлювали дію Закону:

Розділ І. Успадкування Імператорського Престолу;
Розділ ІІ. Імператорська Родина;
Розділ ІІІ. Регенство;
Розділ IV. Повноліття, шанобливі титули, Церемонія сходження на Престол, Церемонія Великого трауру, Книга Імператорського Родоводу, а також мавзолеї і могили;
Розділ IV. Рада Імператорського Дому;
Додаткові положення;
Додаткове положення (Закон № 134 від 31 травня 1949 року) витяг.

Примітки

↑ Стаття 2. Конституції Японії передбачала прийняття нового Закону про Імператорський Дім: Імператорський Престол є спадковим і успадковується відповідно до Закону про Імператорський Дім, прийнятого Парламентом. Японії Конституція Японії^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Японською: кю-косіцу тенбан (旧皇室典範).

Джерела та література

Закон Японії про Імператорський дім // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

(яп.) 高仲東麿著『皇室典範』 — 東京: 明治大学出版部, 1957.
(яп.) 芦部信喜, 高見勝利編著『皇室典範: 昭和22年』 — 東京: 信山社出, 1990.
(яп.) 同朋舎編集部編『皇室典範』 — 東京: 同朋舎, 2002.
(яп.) 奥平康弘著『「萬世一系」の研究 : 「皇室典範的なるもの」への視座』 — 東京: 岩波書店, 2005.
(англ.) EHS law bulletin series, Japan. Tokyo: Eibun-Horei-Sha, 1948.

Посилання

У Вікіджерелах є

Закон про Імператорський Дім

[1] Стаття 2. Конституції Японії передбачала прийняття нового Закону про Імператорський Дім: Імператорський Престол є спадковим і успадковується відповідно до Закону про Імператорський Дім, прийнятого Парламентом. Японії Конституція Японії^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] Японською: кю-косіцу тенбан (旧皇室典範).

[1]

[2]