Анджей Пануфнік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анджей Пануфнік
пол. Andrzej Panufnik
Народився24 вересня 1914(1914-09-24)[1][2][…]
Варшава, Російська імперія[4]
Помер27 жовтня 1991(1991-10-27)[1][2][…] (77 років)
Твікенем, Великий Лондон
ПохованняРічмондське кладовищеd
Країна Велика Британія
 Республіка Польща
Діяльністьдиригент, композитор, піаніст, кінокомпозитор
Alma materМузичний університет Фридерика Шопена
ВчителіФелікс Вейнгартнер і Philippe Gaubertd[5]
Знання мованглійська і польська[6]
ЧленствоСпілка польських композиторів
Жанрсимфонія
БатькоTomasz Panufnikd
РодичіOliver Jesseld і Toby Jesseld
Брати, сестриMirosław Panufnikd
У шлюбі зCamilla Jesseld[7]
ДітиRoxanna Panufnikd і Jeremy Panufnikd
Нагороди
Лицар-бакалавр орден Прапор Праці 1 ступеня
IMDbID 0659911
Сайтpanufnik.com

Áнджей Пануфнік (пол. Andrzej Panufnik, 24 вересня 1914, Варшава-27 жовтня 1991, Лондон) - польський композитор та диригент.

Біографія

Батько — скрипковий справ майстер, мати (англійського походження) — скрипалька. Вступаючи до Варшавську консерваторії, не був прийнятий як піаніст, але був зарахований в клас ударних, проте незабаром зосередився на диригуванні та композиції, займаючись, зокрема, під керівництвом Казімєжа Сікорського. Потім в 1937 — 1938 рр.. навчався у Відні у Фелікса Вейнгартнера, кілька місяців займався приватним чином в Парижі (в тому числі у Філіпа Гобера).

Анджей Пануфнік (ліворуч) та Вітольд Лютославський, 1990

У роки війни грав у варшавських кафе дуетом з Вітольдом Лютославський, покинувши Варшаву незадовго до Варшавського повстання. Його рукописи і ряд ранніх творів були пущені на підпал новими мешканцями його квартири, деякі композитор пізніше відновив.

Після війни жив і працював у Кракові, був диригентом Краківського філармонічного оркестру, писав музику для кінофільмів. В 1946 — 1947 рр.. музичний керівник Варшавського філармонічного оркестру, практично знищеного війною (вийшов у відставку, не бачачи достатньої підтримки з боку державного керівництва), потім заступник голови Спілки композиторів Польщі. Виступав також як запрошений диригент Берлінського філармонічного оркестру, гастролював в СРСР і Китаї. Музика Пануфніка виконувалася в Польщі та особливо польськими колективами під час закордонних гастролей, проте зазнавала критики за «формалізм» та недостатньо ідейний характер.

В 1954 р. прийняв рішення емігрувати і під час гастролей в Швейцарії втік під спостереження співробітників польських органів безпеки, знайшовши можливість перебратися до Великої Британії, де вже перебувала його дружина, яка виїхала до своїх британських родичів. У 1957 — 1959 рр.. очолював Симфонічний оркестр Бірмінгема. Після 1963 р. займався переважно компонуванням музики. Багаторічна співпраця пов'язувала Пануфніка з Леопольдом Стоковським, що продиригував низку його творів; скрипковий концерт Пануфніка був написаний для Ієгуді Менухіна, а віолончельний — для Мстислава Ростроповича.

Дочка — композитор Роксана Пануфнік (н. 1968).

Твори

Оркестрові твори

    • Symphonie nº 1 (1939, відновлена ​​в 1944, згодом знищена автором)
    • Symphonie nº 2 1941, втрачена в 1944)
    • Sinfonia Rustica (Symphonie nº 1) (1948, ред. 1955)
    • Sinfonia Elegiaca (Symphonie nº 2) (1957, ред. 1966)
    • Sinfonia Sacra (Symphonie nº 3) (1963)
    • Sinfonia Concertante (Symphonie nº 4), для флейти, арфи і малого струнного оркестру (1973)
    • Sinfonia di Sfere (Symphonie nº 5) (1974-1975)
    • Sinfonia Mistica (Symphonie nº 6) (1977)
    • Metasinfonia (Symphonie nº 7), для органу, цимбал та струнного оркестру (1978)
    • Sinfonia Votiva (Symphonie nº 8) (1981, ред. 1984)
    • Symphony No. 9,Sinfonia di Speranza (1986, ред. 1990)
    • Symphony No. 10 (1988, ред. 1990)
  • Symphonic Variations (1935-1936, втрачені в 1944)
  • Symphonic Allegro (1936, втрачено в 1944)
  • Symphonic Image (1936, втрачений в 1944)
  • Little Overture (ок. 1937, втрачена в 1944)
  • Tragic Overture/ Трагічна увертюра (1942, втрачена в 1944, восст. 1945, ред. 1955)
  • Divertimento for Strings (за мотивами творів Фелікса Яневич, 1947, ред. 1955)
  • Lullaby (1947, ред. 1955)
  • Nocturne (1947, ред. 1955)
  • Old Polish Suite/ Сюїта в старопольській стилі (1950, ред. 1955)
  • Heroic Overture (1952, ред. 1969)
  • Rhapsody (1956)
  • Polonia (1959)
  • Autumn Music, для 3х флейт, 3х кларнетів, перкусії, челести, фортепіано, арфи, альтів, віолончелей та контрабасів (1962, ред. 1965)
  • Landscape, для струнного оркестру (1962, ред. 1965)
  • Jagiellonian Triptych, для струнного оркестру (1966)
  • Katyń Epitaph/ Катинська епітафія (1967, ред. 1969)
  • Concerto Festivo, для оркестру [без диригента] (1979)
  • Concertino, для цимбал, перкусії та струнного оркестру (1979-1980)
  • Paean, для мідних (1980)
  • Arbor Cosmica, для дванадцяти солістів або струнного оркестру (1983)
  • Harmony, для камерного оркестру (1989)

Концерти

  • Concerto in modo antico, для труби, 2х арф, клавесина та струнного оркестру (первинна назва-Готичний концерт, 1951, ред. 1955)
  • Concerto pour Piano (1962, ред. 1970, 1972, 1982)
  • Hommage à Chopin/ На честь Шопена, для флейти та малого струнного оркестру (1966)
  • Concerto pour violon (1971)
  • Concerto pour basson (1985)
  • Concerto pour violoncelle (1991)

Вокальні твори

  • Psaume, для солістів, хору та оркестру (1936, Втрачений в 1944)
  • Five Polish Peasant Songs, для сопрано, двох флейт, двох кларнетів та бас-кларнета (1940, втрачені в 1944, восст. 1945)
  • Four Underground Resistance Songs/ Чотири пісні підпільного Опору, для голосу та фортепіано на вірші С.Р.Добровольского (1943-1944)
  • Hommage à Chopin/ на честь Шопена, для сопрано та фортепіано, первинна назва-«Польська сюїта» (1949, ред. 1955)
  • Symphony of Peace/ Симфонія світу, для хору та оркестру на вірші Я.Івашкевіча (1951, пізніше виключена автором зі своїх творів)
  • Song to the Virgin Mary, для хору або шести голосів (1964, ред. 1969)
  • Universal Prayer, для сопрано, контральто, тенора та баса, хору, 3х арф та органу на вірші А. Поупа (1968-1969)
  • Invocation for Peace, для високих голосів, двох труб і двох тромбонів (1972)
  • Winter Solstice, для сопрано та баритона, хору, 3х труб, 3х тромбонів, цимбал та дзвіночків (1972)
  • Love Song, для мецо-сопрано, арфи чи фортепіано, на вірші Ф. Сідні (1976)
  • Dreamscapes, для мецо-сопрано та фортепіано (1977, без слів)
  • Prayer to the Virgin of Skempe, для голосу або хору, органу та інструментального ансамблю на слова Е. Петкевича (1990)

Камерна музика

  • Classical Suite, для струнного квартеті (1933, втрачена в 1944)
  • Trio avec Piano (1934, втрачено в 1944, восст. 1945, ред. 1977)
  • Quintetto Accademico, для флейти, гобоя, кларнета, ріжка та фагота (1953, ред. 1956, втрачений, восст. 1994)
  • Triangles, для 3х флейт і 3х віолончелей (1972)
  • Quatuor à cordes nº 1 (1976)
  • Quatuor à cordes nº 2Messages (1980)
  • Song to the Virgin Mary, для струнного секстету (1987)
  • Sextuor à cordesTrain of Thoughts (1987)
  • Quatuor à cordes nº 3Wycinanki (1990)

Інструментальна музика

  • Variations, для фортепіано (1933, втрачені в 1944)
  • Twelve Miniature Studies, для фортепіано (1947, ред. 1955, 1964)
  • Reflections, для фортепіано (1968)
  • Pentasonata, для фортепіано (1984)

Балети

Композитор про себе

Література

Визнання

Орден «Прапор Праці» I ступеня. Почесний доктор Польського університету в Лондоні, Музичного університету імені Фридерика Шопена у Варшаві. Лицар-бакалавр (1990). Орден Відродження Польщі (посмертно).

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116023791 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ https://www.panufnik.polmic.pl/index.php/pl/biografia/lata-studiow
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ https://www.encyclopedia.com/arts/educational-magazines/jessel-camilla-ruth-1937

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анджей_Пануфнік&oldid=26256395