Ярослав Івашкевич
| Ярослав Івашкевич | |
|---|---|
| Jarosław Iwaszkiewicz | |
Я.Івашкевич | |
| Псевдонім | Eleuter |
| Народився | 20 лютого 1894 Кальник |
| Помер | 2 березня 1980 (86 років) Стависько |
| Поховання | Cemetery in Brwinówd |
| Країна | |
| Діяльність | громадський діяч перекладач |
| Сфера роботи | художня література[d] |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Знання мов | польська[1][2] |
| Жанр | драма |
| Magnum opus | Панянки з Вілька і Q9353032? |
| Членство | Польський PEN Clubd, Сербська академія наук і мистецтв, Спілка письменників Польщіd і Професійна спілка польських літераторів |
| Конфесія | Римо-католицька церква[3] |
| Мати | Maria Iwaszkiewiczowad |
| У шлюбі з | Анна Івашкевич |
| Діти | Maria Iwaszkiewiczd |
| Нагороди | |
| | |
Яро́слав Ле́он Іваське́вич (пол. Jarosław Leon Iwaszkiewicz; 20 лютого 1894, село Кальник, нині Іллінецького району Вінницької області — 2 березня 1980, село Стависько поблизу Варшави) — польський письменник, перекладач і громадський діяч.
Дитинство провів у Єлисаветграді, у родині своїх родичів Шимановських.
З 1909 року мешкав у Києві, навчався у 4-й гімназії.
1912–1918 роки навчався в Київському університеті (юридичний факультет) та консерваторії.
1918 року назавжди виїхав на історичну батьківщину.
Один із засновників літературної групи «Скамандр» (пол. Skamander). Автор поетичної збірки «Діонісій» (1922), роману «Честь і слава» (1956—1965), п'єси «Відбудова Блєндомиру» (1951), повістей «Панни з Вілька», «Мати Йоанна від ангелів», «Дівчина і голуби». Перекладач поезій Т. Шевченка, М. Рильського.
Після тривалої перерви відвідав Україну в 1958, 1964, 1974 та 1977 роках.
Добре володів українською мовою. Я. Івашкевич: «У Києві вперше я слухав „Валькірію“ Вагнера в Київському оперному театрі восени 1912 року ми були на київському концерті Артура Рубінштейна. Таким чином, цей куточок української землі, цей таємничий сад прилучили мене до світу раніше від мене далекого — музики Вагнера» («Сади», 1974).
Для творів Івашкевича характерні мотиви жорстокої любові і самотності. У 1930-ті роки творчість письменника досягає зрілості. Він публікує декілька нових поетичних збірок, пробує свої сили в драматургії. У його поезії в основному переважає тон тривоги і занепокоєння, Івашкевич прагне створити у своїх творах атмосферу «містифікованої повсякденності». У цих творах оформився сам стиль письменника, визначальними рисами якого стали чуттєве, пластичне зображення, ліричність оповідання.
Івашкевич був бісексуалом і гомоеротиком; ці теми присутні в його поезії та прозі. У своїх щоденниках він описував себе як «гомосексуала»; однак, у світлі сучасного розуміння сексуальної орієнтації людини та його біографії, його можна охарактеризувати як бісексуала. Івашкевич пережив і описав особливо інтенсивні стосунки з молодшим чоловіком, смертельно хворим на сухоти, що почалися, коли письменникові було понад шістдесят років. Його дружина завжди «знала про всі його прихильності».[4] Його дружина Анна була бісексуалкою[5]. Пара вважала свій шлюб щасливим і успішним.[6]
- 1920 — Зенобія. Пальміра (повість)
- 1924 — Місяць сходить (повість)
- 1952–1956 — Честь і слава (епопея у 3 томах)
- 1954 – Ікар
- 1976 — Заруддя (історична повість)
- Сади (повість)
- Подорож по Україні (незавершений твір; збереглися розділи «Вступ», «Дашів», «Верхівня»; планувалися розділи «Кальник», «Іллінці», «Ставище», «Гайворон»)
Батько — Болеслав Івашкевич, бухгалтер на цукроварні в с. Кальник († 1902).
Троє сестер і брат.
Родина мешкала у Києві неподалік від костелу, на Кузнечній вулиці (тепер — вулиця Антоновича).
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
- Г. Д. Вервес. Івашкевич Ярослав // Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська радянська енциклопедія, 1990, т. 2, с. 295.
- Вервес Г.Д. Ярослав Івашкевич. Літературно-критичний нарис. К. : Радянський письменник, 1985. 381 с.
- Ярослав Івашкевич. «Сади» / «Твори». — К.: Дніпро 1979. Переклад — Ольга Лєнік
- Івашкевич Ярослав. Поезії / Упорядкування та вступна стаття: Ростислав Радишевський. — К.: Бібліотека українця, 2000. — 320 с.
- Івашкевич Я. Злет. Вибрані твори. — К: Видавнича група «Сучасність», 2007. — 384 с.
(Містить твори: «Злет» Переклад І. Пізнюк, «Мати Йоанна від ангелів» Пер. Д. Матіяш, «Березина» Пер. Ю. Прохасько, «Панни з Вілька» Пер. Х. Чушак, «Гайденрайх» Пер. І. Пізнюк, Л. Пізнюк, «Тано» Пер. О. Галета, «Битва на рівнині Седжмур» Пер. О. Сливинський, «Serenite» Пер. Н. Сняданко.)
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ The Righteous Among the Nations Database
- ↑ Miłość Iwaszkiewicza [Iwaszkiewicz's love]. Newsweek Polska. Процитовано 11 квітня 2019.
- ↑ Tomasik, Krzysztof, 1978- (2014). Homobiografie. Warszawa. ISBN 978-83-64682-22-3. OCLC 915291354.
- ↑ Muzeum im. Anny i Jarosława Iwaszkiewiczów w Stawisku. www.stawisko.pl. Процитовано 6 грудня 2019.
- Івашкевич Ярослав // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 62-63.
- Івашкевич Ярослав // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 :А — К. — С. 673. — ISBN 966-692-578-8.
- Івашкевич Ярослав // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2008. — С. 187.
- «В Україні я дозрів як письменник». Так писав про свою першу батьківщину поляк Ярослав Івашкевич [Архівовано 21 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Івашкевич Ярослав. Біографія [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Сухомлинов О. Ярослав Івашкевич: митець народжений Україною [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Київські полоністичні студії. Gente Ruthenus Natione Polonus. — Том Х. — Київ, 2008. — С. 179—187. (укр.)
- Спогади Ярослава Івашкевича про літо 1914 року у містечку Ставище Таращанського повіту.
- Г. Д. Вервес, Б. Бакула. Івашкевич Ярослав [Архівовано 4 червня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011.
- Народились 20 лютого
- Народились 1894
- Померли 2 березня
- Померли 1980
- Випускники Київського університету
- Академіки Сербської академії наук і мистецтв
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена «Будівельників Народної Польщі»
- Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена Відродження Польщі
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери ордена Прапор Праці 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «10-річчя Народної Польщі»
- Лауреати Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами»
- Нагороджені золотим Лавром Академічним
- Польські письменники
- Іншомовні письменники, народжені в Україні
- Перекладачі творів Тараса Шевченка
- Українсько-польські відносини
- Випускники Єлисаветградської чоловічої гімназії
- Бісексуальні письменники-романісти
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Уродженці Кальника
- Почесні громадяни Сандомира
- Українсько-польські перекладачі
- Випускники Четвертої київської гімназії
- Польські поети
- Персоналії:Польський театр у Києві
- Праведники народів світу з Польщі
- ЛГБТ-люди України
- ЛГБТ-люди Польщі
- Бісексуальні чоловіки-політики
- ЛГБТ-драматурги
- Бісексуальні чоловіки-письменники
- ЛГБТ-шляхта
