Яблоков Василь Васильович

Василь Васильович Яблоков
рос. Василий Васильевич Яблоков
Народження	29 березня 1917(1917-03-29) Туфаново, Грязовецький повіт, Вологодська губернія, Російська імперія
Смерть	29 травня 1983(1983-05-29) (66 років)
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	танкові війська
Звання	Генерал-майор
Командування	1823-й сап 35-та гв. тд Київське ВТТУ
Війни / битви	Польський похід РСЧА Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Васи́ль Васи́льович Я́блоков (1917—1983) — радянський воєначальник, генерал-майор (07.05.1960).

Життєпис

Народився на залізничній станції Туфаново, нині Грязовецького району Вологодської області Росії, в родині залізничника. Росіянин. У 1918 році разом з родиною переїхав на станцію Шушкодом Північної залізниці. У 1931 році закінчив семирічку й у 1933 році — залізничне ФЗУ у Вологді. Протягом 1933—1935 років працював слюсарем у паровозному депо вузлової станції Буй Північної залізниці.

До лав РСЧА добровільно вступив у жовтні 1935 року. Навесні 1938 року з відзнакою закінчив Орловське бронетанкове училище.

Проходив військову службу у бронетанкових частинах Київського особливого військового округу: командир важкого танка, з грудня 1938 року — командир взводу, з вересня 1939 року — ад'ютант батальйону. Брав участь у радянському вторгненні до Польщі. Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року: ад'ютант старший 1-го окремого танкового батальйону 133-ї танкової бригади; помічник начальника штабу з розвідки 133-ї танкової бригади; командир 2-го танкового батальйону 11-ї гвардійської окремої танкової бригади; з 29 червня 1944 по 15 червня 1945 року — командир 1823-го самохідно-артилерійського Молодечненського Червонопрапорного полку 3-го гвардійського механізованого Сталінградського корпусу. Воював на Південно-Західному, Брянському, Сталінградському, Центральному, 3-му Білоруському, 1-му та 2-му Прибалтійських і Ленінградському фронтах. 7 серпня 1943 року на Орловсько-Курському напрямку був важко поранений.

З грудня 1945 року — начальник відділу бойової підготовки Прибалтійського військового округу. З червня 1948 року — начальник відділу оперативної і бойової підготовки Забайкальського військового округу.

У вересні 1952 року направлений на навчання до Військової академії бронетанкових і механізованих військ імені Й. В. Сталіна. Після закінчення академії з 1956 по 1958 роки — заступник командира 18-ї гвардійської механізованої (з 1957 року — 35-ї гвардійської танкової) дивізії (м. Черкаси), а з 1958 по 1960 роки — командир цієї дивізії. У 1959 році під його керівництвом пройшли навчання, в ході яких вперше у світі танковий полк форсував Дніпро дном річки.

З 1960 по 1974 роки — начальник Київського танко-технічного училища (з 1968 року — Київське вище танко-технічне училище).

Нагороди

• орден Леніна (24.03.1945);
• два ордени Червоного Прапора (05.08.1942, 13.01.1945);
• орден Кутузова 3-го ступеня (15.05.1943);
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (03.10.1943);
• орден Червоної Зірки;
• медаль «За відвагу» (26.10.1942);
• медаль «За бойові заслуги»;
• інші медалі.

Посилання

• Наша Победа: Яблоков Василий Васильевич. (рос.)
• Бессмертный полк: Яблоков Василий Васильевич. (рос.)