Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів
Convention on the Conservation of Antarctic Marine Living Resources | |
---|---|
Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів Антарктики | |
Абревіатура | АНТКОМ (англ. CCAMLR) |
Тип | міжнародна організація |
Засновано | 20 травня, 1980 |
Мета | Охорона навколишнього середовища |
Країна | Австралія |
Штаб-квартира | Гобарт, Австралія |
42°53′12″ пд. ш. 147°19′28″ сх. д. / 42.8866992° пд. ш. 147.3243362° сх. д.Координати: 42°53′12″ пд. ш. 147°19′28″ сх. д. / 42.8866992° пд. ш. 147.3243362° сх. д. | |
Місце діяльності | Антарктика |
Членство | 25 держав-учасниць + 10 приєднаних держав |
Виконавчий секретар | Dr David Agnew |
Вебсайт: www.ccamlr.org | |
|
Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів (англ. Convention on the Conservation of Antarctic Marine Living Resources, CCAMLR) є частиною системи Договору про Антарктику.
Конвенція була відкрита для підписання 1 серпня 1980 р. й набула чинності 7 квітня 1982 р. Для реалізації положень Конвенції створено спеціальну Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, штаб-квартира якої знаходиться в м. Хобарт (Австралія). Мета Конвенції — збереження морської екосистеми Антарктики.
Ухваленню Конвенції сприяло занепокоєння про те, що збільшення вилову криля[1] в Південному океані може мати серйозний вплив на популяцію інших морських живих організмів, залежних від криля трофічними зв’язками.
У 1989 році Комісія створила Програму моніторингу екосистем (CEMP) для подальшого моніторингу наслідків риболовлі та збирання видів у цьому районі.
Держави-учасниці
Морські заповідні зони (MPAs)
У 2009 році Комісія консенсусом погодилася створити репрезентативну мережу Морських заповідних зон (або Морських охоронних районів, англ. Marine Protected Areas, MPAs[en]) до 2012 року на виконання рекомендацій Всесвітнього саміту Організації Об'єднаних Націй з питань сталого розвитку. У 2011 році було визначено дев'ять областей планування, в межах яких визначатимуться Морські заповідні зони.[4][5][6]
Морська заповідна зона | Розмір | Статус | Рік | Запропоновано | Відведено |
---|---|---|---|---|---|
Південні Оркнейські острови | 94,000 км2 | Відведено | Велика Британія | 2009[7] | |
Море Росса | 1.55 мільйонів км2[8] | Відведено | 2012[9] | Нова Зеландія, США | 2016[10] |
Східна Антарктида | 950,000 км2 | Пропозиція | 2010[11] | Австралія, Франція, ЄС[11] | N/A |
Море Ведделла | 1,800,000 км2 | Пропозиція | 2016[12] | Німеччина, ЄС | N/A |
Антарктичний півострів | 450,000 км2 | Пропозиція | 2018 | Аргентина, Чилі | N/A |
Морська заповідна зона Південних Оркнейських островів
У 2009 році Комісія консенсусом погодилася створити за поданням Великої Британії Морську заповідну зону площею 94 000 км2 на південному шельфі Південних Оркнейських островів на півдні Атлантичного океану.[9][7]. Це перша Морська заповідна зона, створена у відкритих міжнародних водах. Набула чинності у травні 2010 року.[7]
Морська заповідна зона моря Росса
У 2010 році пропозицію щодо створення Морської заповідної зони в морі Росса висунули і США, і Нова Зеландія. Пізніше вони були об'єднані як спільна пропозиція.[9]
У липні 2013 року Комісія провела спеціальне засідання у Бремерхафен з метою розгляду пропозицій щодо морської заповідної зони як у морі Росса, так і у Східній Антарктиді. Консенсусу не було досягнуто після того, як РФ проголосувала проти пропозицій, посилаючись на невизначеність щодо того, чи має Комісія повноваження щодо створення заповідної території.[13][9]
28 жовтня 2016 року, після декількох років наукових та дипломатичних дискусій, на своєму щорічному засіданні в Гобарті Комісія консенсусом погодилась призначити Морську заповідну зону в морі Росса. Заповідна територія охоплює 1,55 мільйона квадратних кілометрів океану, з яких 72 % — зона із повністю забороненим морським промислом. Решта 28 % уможливлюють обмежений вилов риби та криля з метою наукових досліджень.[9]
Морська заповідна зона у морі Росса створена на 35 років. Це рішення буде переглянуте членами Комісії у 2052 році.[14][15][9]
Східноантарктична морська заповідна зона
У 2010 році Австралія, Франція та Європейський Союз подали пропозицію щодо морської заповідної зони в Східній Антарктиді. Спочатку вона включала сім репрезентативних районів з різним ступенем захисту і охоплювала 1,8 мільйона квадратних кілометрів океану. До 2017 року їх було відновлено до трьох районів, що охоплюють трохи менше 1 мільйона квадратних кілометрів. Це було пов'язано з політичними занепокоєннями та економічними інтересами, висловленими деякими державами-членами. У пропозицію також було внесено поправки, щоб включити термін дії через 30 років після призначення та можливість переглянути план моніторингу та управління кожні десять років. Комісія розглядає це питання з 2012 року.[16][11][17]
Див. також
Примітки
- ↑ Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources. ccamlr.org. 2011. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Members of the Commission. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Acceding States | CCAMLR. www.ccamlr.org. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Brooks, Cassandra (2013). Competing values on the Antarctic high seas: CCAMLR and the challenge of marine-protected areas. ResearchGate. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Conservation Measure 91-04 (2011) | CCAMLR. www.ccamlr.org. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Report of the Twenty-Eighth Meeting of the Commission. https://www.ccamlr.org/en/system/files/e-cc-xxviii.pdf: Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources (CCAMLR). 2009. с. 23.
- ↑ а б в South Orkneys Marine Protected Area - News - British Antarctic Survey. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Ross Sea region Marine Protected Area. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ а б в г д е Marine Protected Areas (MPAs) | CCAMLR. www.ccamlr.org. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ World's Largest Marine Reserve Created Off Antarctica. National Geographic News. 27 жовтня 2016. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ а б в A Marine Protected Area for East Antarctica. www.antarctica.gov.au. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ The Ocean Conference | 5–9 June 2017 | Marine Protected Area in the Weddell-Sea, Antarctica. oceanconference.un.org. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ New Scientist, No. 2926, 20 July, «Fight to preserve last pristine ecosystem fails»
- ↑ Ross Sea Marine Protected Area (MPA). NIWA. 20 грудня 2018. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Antarctica's Ross Sea massive marine protected area comes into force. Newshub. 12 січня 2017. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Brooks, Cassandra. Why are talks over an East Antarctic marine park still deadlocked?. The Conversation. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Kavanagh, Andrea (October 2014). Protecting East Antarctic Waters.
Посилання
- CCAMLR Convention text (англ.)