Рудольф Берлін
| Рудольф Берлін | |
|---|---|
| нім. Rudolf Berlin[1] | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | нім. Rudolf August Johann Ludwig Wilhelm Berlin |
| Народився |
2 травня 1833[2][3][…] Фрідланд[2][3][…] |
| Помер |
12 вересня 1897[2][3][…] (64 роки) Лінтальd, Гларус, Швейцарія[3] |
| Поховання | Росток |
| Місце проживання |
Росток[1] Штутгарт[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія[1] Мекленбург-Стреліц |
| Діяльність | офтальмолог, викладач університету |
| Alma mater |
Геттінгенський університет[1] JMU[1] University of Erlangend[1] Університет Фрідріха-Вільгельма[d][1] |
| Галузь | офтальмологія[1] |
| Заклад |
Шаріте Ростоцький університет[1] Arnold Pagenstecherd[1] Tübingen University Hospitald[1] |
| Науковий ступінь | доктор медицини[1] (8 серпня 1858) |
| Вчителі | Альбрехт фон Ґрефе[1] і Alexander Pagenstecherd[1] |
| Членство |
Леопольдина[5] Corps Nassovia Würzburgd[6] Corps Hannovera Göttingend[7] |
 Рудольф Берлін у Вікісховищі | |
Рудольф Август Йоганн Людвіг Вільгельм Берлін (нім. Rudolf August Johann Ludwig Wilhelm Berlin; 2 травня 1833, Фрідланд — 12 вересня 1897, Лінталь, Швейцарія) — німецький медик, офтальмолог.
Біографія
Рудольф Берлін — син лікаря Августа Берліна (1803—1880) і його дружини Амалії, уроджена Рунге (1808—1884). Дід Рудольфа Георг Людвіг Берлін (1772—1823) обирався бургомістром Фрідланда.
Рудольф Берлін закінчив гімназію в рідному місті. Вивчав медицину в Геттінгенському, Вюрцбурзькому і Ерлангенському університетах. Спеціалізувався в офтальмології у Альбрехта фон Грефе в берлінській клініці «Шаріте». Після закінчення навчання працював асистентом в Олександра Пагенштехера у Вісбадені і в хірургічній клініці в Тюбінгені. У 1861 році заснував очну клініку в Штутгарті.
У 1870 році отримав право викладати фізіологічну оптику в Вищій технічній школі Штутгарта. У 1875 році був призначений професором порівняльної офтальмології в Штутгартській ветеринарній школі. У 1884 році Берлін був обраний членом Леопольдина. У 1887 році Рудольф Берлін ввів поняття дислексії.
Берлін займався науковою діяльністю в царині екстирпації слізного мішка, впливу конвексного скла на ексцентричний зір, перетину зорового нерва, відшарування сітківки у коней, патології та анатомії слізних залоз, рефракції очей у тварин. Для підручника офтальмології, випущеного Альбрехтом фон Грефе і Теодором Фрідріхом Земіш, Берлін написав розділ про хвороби очниці.
У 1895 році Рудольф Берлін був призначений деканом медичного факультету Ростоцького університету. У 1897 році був обраний ректором університету. Уже через кілька місяців Берлін помер під час перебування на курорті у Швейцарії. Похований на Старому кладовищі в Ростоку.
Праці
- Eine besondere Art der Wortblindheit (Dyslexie). Wiesbaden 1887. ([1])
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудольф Берлін
Література
- Dorothea Berlin: Ein deutsches Freundespaar aus besserer Zeit: Rudolf Berlin und Gustav Nachtigal. Behr, Berlin 1928
- Heinrich F. Curschmann: Blaubuch des Corps Hannovera zu Göttingen, Band 1: 1809—1899 Göttingen 2002 S. 188, Nr. 584
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Pagel J. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 2, 1897. — S. 39–40.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119108127 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Pagel Berlin, Rudolf // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1902. — Vol. 46. — S. 390.
- ↑ а б Берлин, Рудольф // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. IIIа. — С. 550.
- ↑ https://www.leopoldina.org/mitglieder/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/1967/
- ↑ Kösener Corpslisten (1910 edition) — S. 930.
- ↑ Kösener Corpslisten (1910 edition) — S. 296.
|
