Шакір Селім

Шакір Селім
Народився	10 квітня 1942(1942-04-10) Біюк-Асс
Помер	18 листопада 2008(2008-11-18) (66 років) Сімферополь
Громадянство	УРСР →  Україна
Діяльність	письменник, поет
Alma mater	Самаркандський державний університетd
Мова творів	кримськотатарська
Роки активності	1960 — 2008
Членство	СП СРСР, Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

|Примітки=

Шакір Селім (10 квітня 1942, Біюк-Асс, згодом Ласточкіно Роздольненського району АР Крим (нині село зникло) — 18 листопада 2008, Сімферополь) — кримськотатарський поет, перекладач, публіцист, делегат IV Курултаю кримськотатарського народу.

Життєпис

Походить з бідної родини, був восьмою і останньою дитиною. З родиною був депортований до Джамбайського району Самаркандської області. Закінчив середю школу, філологічний факультет Самаркандського державного університету. Працював учителем у школі в Джамбаї, довгі роки був власним кореспондентом газети «Ленин байрагъы» по Самаркандській області; завідував відділом програм обласного радіо кримськотатарською мовою.

1989 року повертається в Крим, працює заступником редактора нової газети «Достлукъ» кримськотатарською мовою, разом з Данилом Кононенком у складі письменницької делегації від України їздив в Москву на всесоюзний з'їзд, під час якого було заявлено про вихід Спілки письменників України зі складу СП СРСР.

у 1992 році кримськотатарські письменники створюють Раду кримськотатарської літератури, головою Ради обрано Шакіра Селіма, очолював до липня 2008-го Раду кримськотатарських письменників Кримського відділення НСПУ. З 1997 року очолює редакцію літературного журналу «Йылдыз».

Його перші вірші з'явилися в пресі 1963 року, регулярно друкувалися на сторінках газети «Ленин байрагъы», журналу «Йылдыз».

Автор поетичних збірок:

• «Акъбардакъ» — «Підсніжник», 1974,
• «Дуйгъуларым»- «Мої відчуття», 1979,
• «Севги алеви» — «Вогонь любові», 1981,
• «Уянув» — «Пробудження», 1986,
• «Еллерни динъле» — «Слухай вітри», 1990,
• збірник віршів і перекладів «Тюшюндже» — «Роздуми», 1996,
• «Къырымнаме» — 2006, другий том вийшов після смерті.

Переклав кримськотатарською мовою «Кримські сонети» Адама Міцкевича — Київ, 2004, поему Олександра Пушкіна «Кавказький бранець», «Маленькі трагедії», «Катерина» Тараса Шевченка, «По праву пам'яті» О. Твардовського, «В ніч місячного затемнення» М. Каріма, вірші Михайла Лермонтова.

Брав участь в підготовці книг «Узакъ ве якъын Шевченко» («Далекий і близький Шевченко»), двотомного видання вибраних творів Лесі Українки «Бакъыйлы к авучындаки чечек» («Квітка на долоні вічності»), «Орман тюркюси» («Лісова пісня»), інших — разом з Ісою Абдураманом, Аблязізом Велієвим, Олександром Губарем, Юнусом Кандимовим, Данилом Кононенком, Світланою Кочергою, Юнусом Теміркая.

У Кримськотатарському драматичному театрі був ряд вистав у його перекладах, з них «Одруження» Миколи Гоголя, «Макбет» Вільяма Шекспіра.

Джерела

• УНІАН
• Прес-центр^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Світлій пам'яті поета Шакіра Селіма
• Торкався серцем й України
• Українська та кримськотатарська література в Криму^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Весна і осінь Шакіра Селіма (рос.)