Ірклій (притока Дніпра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірклій
Ірклій у Чорнобаї
49°48′4.3704001000059″ пн. ш. 32°24′45.878400100013″ сх. д. / 49.80121° пн. ш. 32.41274° сх. д. / 49.80121; 32.41274
Витікна схід від селища Привітне
• координати49°48′4.3704001000059″ пн. ш. 32°24′45.878400100013″ сх. д. / 49.80121° пн. ш. 32.41274° сх. д. / 49.80121; 32.41274
ГирлоДніпро (Кременчуцьке водосховище)
• координати49°30′21.567600100006″ пн. ш. 32°18′49.950000100011″ сх. д. / 49.50599° пн. ш. 32.31388° сх. д. / 49.50599; 32.31388
Похил, м/км0,6 ‰
Басейнбасейн Дніпра
Країни: Україна
РегіонЗолотоніський район
Довжина39 ± 0,5 км
Площа басейну:318 км²
Фауна:щука, окунь, карась (золотий, срібний, срібний з золотим відтінком), карп(звичайний, зеркальний), краснопірка, плотва, сом, білий амур, товстолоб та інші.
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ірклі́й — річка в Україні, в межах Золотоніського району Черкаської області. Ліва притока Дніпра (впадає в Кременчуцьке водосховище). Басейн Чорного моря.

До затоплення нижньої течії річки між селами Демки та Мойсенці розташовувався лівобічний невеликий доплив р. Мачуха. Між селами Митьки та Бузьки правобічний доплив р. Баюра.

Опис

Довжина річки до затоплення водосховищем становила понад 53 км, на сьогодні довжина лише 39 км, площа водозбірного басейну 318 км². Похил річки 0,6 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 20 м. Заплава завширшки до 300 м. Річище слабозвивисте, завширшки у верхів'ї до 5 м, заболочена; дно замулене. Використовується на господарські потреби, технічне водопостачання, споруджено ставки.

Розташування

Ірклій бере початок на схід від селища Привітне. Тече переважно на південь. Впадає до Дніпра (в Кременчуцьке водосховище) на південний захід від села Іркліїв.

Ірклій — найдовша річка Чорнобаївського району.

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села, селища (від витоків до гирла):

верхня течія Привітне, Красенівка, Іванівка, Богодухівка, Савківка,

середня течія: Чорнобай, Малі Канівці, Великі Канівці, Ревбинці, Лихоліти, Червоногірка, Загородище, Іркліїв, Скородистик.

До затоплення водосховищем в нижній течії розташовувались такі села (з півночі на південь): Митьки, Демки, Мойсенці, Бузьки, Пищики, Налісні.

Природно-заповідний фонд

У долині річки розташовано заказники місцевого значення:

Флора

Серед рідкісних видів флори можливо виділити такі: глечики жовті (Nuphar lutea), аїр тростиновий (Acorus calamus, «лепеха пустостебельна»), ковила дніпровська (Stipa borysthenica) та інші.

Галерея

Джерела

  1. Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
  2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

Посилання