Вороновицьке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:54, 1 липня 2021, створена Luda.slominska (обговорення | внесок) (Added picture by #WPWP campaign)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вороновицьке
(заповідне урочище)
Заповідне урочище «Вороновицьке»
Заповідне урочище «Вороновицьке»
Заповідне урочище «Вороновицьке»
49°08′42″ пн. ш. 27°37′33″ сх. д. / 49.14500000002777824° пн. ш. 27.62600000002777989° сх. д. / 49.14500000002777824; 27.62600000002777989Координати: 49°08′42″ пн. ш. 27°37′33″ сх. д. / 49.14500000002777824° пн. ш. 27.62600000002777989° сх. д. / 49.14500000002777824; 27.62600000002777989
Країна Україна
РозташуванняВінницька область,
Вінницький район,
на захід від с. Комарів
Найближче містоВінниця
Площа6,7 га
Засновано1983 р.
ОператорДП «Вінницьке лісове господарство», Вороновицьке лісництво
Вороновицьке. Карта розташування: Вінницька область
Вороновицьке
Вороновицьке (Вінницька область)
Мапа

Воронови́цьке — заповідне урочище в Україні. Розташоване на території Комарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на захід від села Комарів.

Площа 6,7 га. Оголошене відповідно до рішення рішення облвиконкому № 384 від 18.08.1983 р. Перебуває у віданні ДП «Вінницьке лісове господарство» (Вороновицьке лісництво, кв. 13 діл. 4).

Охороняється лісова ділянка грабової діброви з участю бука європейського.

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Вінницько-Дашівського району області Подільського Побужжя Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Характерною для цієї області є хвиляста, з яругами й балками, лесова височина з сірими і темнно-сірими опідзолекими ґрунтами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою підвищену сильно розчленовану лесову рівнину позальодовикової області алювіальної акумулятивної рівнини. Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -6,5°… -6°С. липня +19°…+19,5°С. Річна кількість опадів становить 500—525 мм. За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції Вінницького (Центральноподільського) округу.

Ділянка займає плоскохвилястий плакор на вершині великої гряди Подільської височини. Переважають ясно-сірі та сірі лісові ґрунти під дубово-грабовими лісами. Є також культури дуба і бука віком 35 років і природне відновлення граба звичайного і ясена високого. Видовий склад і ценотична структура біоценоза перебуває на стадії фомування, внаслідок чого травостій мозаїчний, носить ознаки кугинного розміщення видів, серед яких переважають неморальні: яглиця звичайна, медунка темна, копитняк європейський, печіночниця звичайна, зеленчук жовтий, материнка пахуча, зірочник лісовий, стоколос Бенекена, пролісник багаторічний, купина широколиста і багатоквіткова.

Є також види, занесені до Червоної книги України: підсніжник звичайний, гніздівка звичайна, коручка чемерникоподібна. Тут виявлено рідкісний для Поділля бореальний вид — під'ялинник європейський, що зростає на південь від суцільної межі свого ареалу.

Джерела

  • Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
  • Наукове обґрунтування. Автори: Спеціалісти відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Магденко Л. В., Царенко Н. В.