Зеленчук жовтий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зеленчук жовтий
Galeobdolon luteum1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Lamioideae
Рід: Глуха кропива (Lamium)
Вид: L. galeobdolon
Біноміальна назва
Lamium galeobdolon
(L.) L., 1759
Синоніми
Galeobdolon luteum Huds.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lamiastrum galeobdolon
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lamium galeobdolon
EOL logo.svg EOL: 487145
IPNI: 60452701-2
ITIS logo.svg ITIS: 515591
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 53161

Зеленчу́к жо́втий як Galeobdolon luteum[1] (Lamium galeobdolon (L.) L.) — рослина з родини глухокропивових (Lamiaceae).

Ботанічна характеристика[ред. | ред. код]

Зеленчук жовтий — характерний представник трав'янистої рослинності листяних лісів. Висхідні чотиригранні опушені стебла 15 —50 см заввишки. На верхівці несуть кілька кілець чималих жовтих квіток. Рослина має розгалужене довге кореневище та повзкі пагони. Листки досить великі, зі сріблястими плямами, яйцевидні, з серцевидною основою та городчасто-зубчастим краєм. Цвіте у травні — червні, запилюється комахами. Плід — дрібний горішок. (ценобій) Тіньовитривала рослина, добре розмножується повзучими пагонами.

Естетична характеристика[ред. | ред. код]

Прикрашає ліси, лісопарки.

Господарське значення[ред. | ред. код]

З молодих пагонів зеленчука готують весняні салати. Зеленчук — добрий весняний медонос.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Європі й Азії на схід до західного Сибіру й на південний схід до Ірану; культивується в США й Новій Зеландії[2][3].

В Україні вид зростає в лісах, серед чагарників — майже на всій території, крім степових районів і Криму[1].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 305. (рос.)(укр.)
  2. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 12.04.2019.  (англ.)
  3. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 12.04.2019.  (англ.)