Влодзімеж Антоневич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антоневич.
Влодзімеж Антоневич
пол. Włodzimierz Antoniewicz
Народився 15 липня 1893(1893-07-15)[1][2][3]
Самбір, Самбірська міська громада, Самбірський район, Львівська область, Україна
Помер 20 травня 1973(1973-05-20)[1][2] (79 років)
Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання Cemetery in Milanówekd
Країна  Республіка Польща
Діяльність археолог
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Галузь археологія
Заклад Вільнюський університет
Варшавський університет
Посада професор
Науковий керівник Piotr Ignacy Bieńkowskid
Членство Польська академія наук[4]
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Польське туристично-краєзнавче товариство
Леопольдина
Нагороди
Командорський хрест ордена Відродження Польщі
CMNS: Влодзімеж Антоневич у Вікісховищі

Влодзімеж Антоневич (пол. Włodzimierz Antoniewicz; 15 липня 1893, Самбір — 20 травня 1973, Варшава, Польща) — польський археолог, професор Варшавського університету (з 1920 р.); член Польської академії мистецтв, член Польської академії наук (з 1952 р.).

Життєпис

У 1920—1930-их проводив археологічні дослідження в Галичині.

Учень Карела Гадачека.

У 1925—1933 роках викладав у Віленському університеті, У 1936—1939 рр. був ректором Варшавського університету й одночасно керівником кафедри археології.

У 1930 р. став членом-кореспондентом Варшавського наукового товариства (з 1938 р. його дійсний член).

Намагався окреслити територію Свідерський культури в Білорусі і висловив думку, що її племена з'явилися тут не пізніше кінця верхнього неоліту.

У 1932 р. — став членом-кореспондентом Польської академії наук.

У 1934 р. в м. Мінську взяв участь у науковій конференції, налагодив контакти з білоруськими археологами Олександром Лявданським, Сергієм Дубинським, Костянтином Полікарповичем.

Був почесним членом-кореспондентом археологічного товариства в Лондоні в 1937 році Доісторичного товариства в Кембриджі[5].

У 1952 р. — титулярний член Польської академії наук, а з 1957 р. — дійсний член цієї Академії наук.

Праці

Автор близько 300 наукових праць з археології, народного мистецтва, музейній справи.

  • Baba kamienna w Dźwinogrodzie (1916) (пол.)
  • Archeologia przedhistoryczna jako przedmiot nauczania (1921) (пол.)
  • Pochodzenie i gatunki bursztynu w Europie (1923) (пол.)
  • Pradzieje ziem polskich (1927) (пол.)
  • Archeologia Polski. Zarys czasów przedhistorycznych i wczesnodziejowych ziem Polski, 1928 (Археологія Польщі) (пол.)
  • O religii dawnych Słowian (1948—1949) (пол.)
  • Historia sztuki najdawniejszych społeczeństw pierwotnych, 1957 (Історія мистецтва найдавніших первісних суспільств) (пол.)
  • Religia dawnych Słowian (1957) (пол.)
  • Mapa grodzisk w Polsce; Lenkijos piliakalnių žemėlapis, su kitais, 1964

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б Catalog of the German National Library
  2. ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  3. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=ANTONIEWICZ,%20W%C5%82odzimierz%20
  5. ↑ Odznaczenie rektora Uniwersytetu J. Piłsudskiego. «Gazeta Lwowska», s. 1, Nr 54 z 9 marca 1937. (пол.)
  6. ↑ Odznaczenie rektora Uniwersytetu Józefa Piłsudskiego. «Gazeta Lwowska», s. 3, Nr 277 z 5 grudnia 1937. (пол.)
  7. ↑ 10 listopada 1938 «za zasługi na polu pracy naukowej» M.P. z 1938 r. Nr 258, poz. 592 (пол.)

Джерела

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Влодзімеж_Антоневич&oldid=32999090