Томас Мертон

Томас Мертон
англ. Thomas Merton
американський поет, монах і богослов
Народився	31 січня 1915(1915-01-31) Прад, Франція
Помер	10 грудня 1968(1968-12-10) (53 роки) Бангкок, Таїланд ·удар електричним струмомd
Поховання	Кентуккі
Громадянство	США
Діяльність	поет
Alma mater	Клер-Коледжd, Колумбійський університет і Oakham Schoold
Заклад	St. Bonaventure Universityd
Конфесія	католицтво
Батько	Owen Mertond
Томас Мертон у Вікісховищі

|Ukrcenter= |Примітки=

Томас Мертон OCSO (англ. Thomas Merton; 31 січня, 1915, муніципалітет Прад, французькі Східні Піренї, — 10 грудня, 1968, Бангкок) — американський католицький монах-траппіст (цистерціанець), богослов, містик, автор понад сімдесяти книг, зокрема й поетичних. Кожна з його книг сповнена глибокою вірою в Бога.

Життєпис

Народився в сім'ї художників-протестантів, рано втратив маму, незабаром і батька.

За першою професією журналіст, без інтересу до релігії. В результаті духовних пошуків прийшов до католицизму, незабаром після цього прийняв рішення стати монахом. З часом став значним католицьким письменником XX століття, популяризатором католицизму.

Познайомився з багатьма діячами і духовними досвідами різних релігій, засвоїв техніки буддійської медитації Японії, Шрі-Ланки і Тибету. Будучи викладачем, виховував у своїх учнях глибоку повагу і зацікавленість духовною спадщиною Сходу. У 1959 р. Мертон почав спілкуватися з відомим популяризатором дзен-буддизму, Дайсецу Судзукі. Результатом цього діалогу стала книга Мертона «Zen and the Birds of Appetite» («Дзен і голодні птахи»), яка сьогодні є одним з класичних творів у галузі християнсько-буддистського діалогу, та книга Судзукі «Містицизм — християнський та буддистський», у якій іде мова про спільне підґрунтя між вченням домініканця Майстра Екгарта та досвідом дзен-медитації.

У своєму прагненні до міжрелігійного діалогу та спроб поєднати християнське споглядання із східними медитативними практиками Мертон став джерелом натхнення для багатьох інших представників католицького чернецтва. Один з них — англійський бенедиктинець о. Джон Мейн OSB з абатства Ілінг, який у 1976 р. проводить медитативні реколекції в абатстві Діви Марії Гефсиманської (Кентуккі, США), ченцем якого був Мертон, та після цього починає розвивати міжнародну спільноту християнської медитації. Мертон вважається одним з засновників межрелігійного діалогу та руху християнської споглядальної обнови.

Далай-лама сказав після знайомства з Т. Мертоном 1968 року:

«Я вражений духовністю, яку побачив у людині, що сповідує християнство… Саме Мертон відкрив мені справжній зміст слова „християнин“».

Marker commemorating Merton in Downtown Louisville

«Thomas Merton Square» and Marker in Downtown Louisville

Коротка хронологія життя та праці

31 січня 1915, у Франції у подружжя художників-протестантів — новозеландця Оуена Мертона і американки Руфі Дженкінс — народився син Томас.

1916 — сім'я Мертонів переїжджає до США, де Томас більш-менш постійно живе в діда з бабусею в Дугластоні.

1921 — Руф Дженкінс помирає від раку.

1922 — Томас з батьком виїжджає на Бермуди.

1925 — переїжджають до Франції.

1926—1932 — Томас учиться в ліцеях і приватних школах Франції й Англії.

1932 — Оуен Мертон помирає від пухлини мозку.

1933 — Томас мандрує Італією, проводить літо в США, восени починає вчитися в Кембриджі (французька та італійська мови й література).

1934 — за наполяганням опікуна та родичів покидає Кембридж і переїжджає до США.

1935 — поступає в Колумбійський університет.

1938 — закінчує навчання зі ступенем бакалавра та поступає в аспірантуру Колумбійського університету. Учиться і працює над дисертацією з англійської літератури.

1938 — хрещений в католицизмі.

1940—1941 — викладає англійську мову й літературу в Коледжі святого Бонавентури.

1941 — поступає послушником у Гетсиманський монастир католицького Ордену трапістів у штаті Кентукі.

1944 — склав прості монаші обітниці. Видана перша книга віршів «Тридцять поем».

1947 — склав постійні монаші обітниці.

1948 — видана автобіографія Мертона «Семиярусна гора»; успіх перевершує всі очікування — книга стає бестселером.

1949 — Рукопокладений у священники. «Зерна контемпляції», «Вода Силое».

1951—1955 — Наставник схоластиків (монахів, що готуються до прийняття священичого сану).

1951 — «Сходження до істини».

1953 — «Знак Йони».

1955 — «Людина — не окремий острів».

1955—1965 — Наставник новиків.

1957 — «Безмовне життя».

1958 — «Думки на самоті».

1960 — «Спірні питання».

1961 — «Нова людина».

1962 — «Нові зерна контемпляції» (друге доповнене видання «Зерен контемпляції»)

1964 — «Насіння руйнування».

1965 — «Ганді про непротивлення». «Шлях Чжуаня Цзи».

1965—1968 — отримує дозвіл на відлюдництво: живе на території монастиря в окремому будинку.

1967 — «Містики й дзенські наставники».

1968 — «Монаший ставок», «Віра й насилля», «Дзен і птахи апетиту».

10 грудня 1968 — Томас Мертон (в монашестві — отець Луї) гине в Бангкокському готелі (від удару струмом від несправного вентилятора) в Таїланді, куди він приїхав для участі в конференції азіатських бенедиктинців та цистерціанців.

Основні цінності

У своїх щоденниках Томас Мертон писав:

«На світі є три речі, за які я не переставатиму дякувати Богові: дар віри в Христа, моє монашество та покликання писати і ділитися досвідом з іншими».

Протестна діяльність

Будучи впливовим католицьким публіцистом, викликав невдоволення американської влади після протестів проти агресії США у В'єтнамі. Йому було заборонено публікувати статті в пресі, і він організував самвидав у монастирі.

Джерела

• Томас Мертон. Нові зерна контемпляції / З англ. пер. О. Мельник. — Львів: Свічадо, 2009. — 216 с. ISBN 978-966-395-267-3 (читати)
• Томас Мертон. Роздуми на самоті. Львів: Свічадо, 1994. — 130 с.
• Thomas Merton Society of Russia (російська сторінка, містить переписку з Б. Пастернаком)
• Томас Мертон в бібліотеці Я. Г. Кротова
• Томас Мертон. «Ненасильственное сопротивление Гитлеру в Дании» — глава з книги Thomas Merton. «The Nonviolent Alternative». New York. 1981.
• Томас Мертон. «Внутренний опыт: Заметки о созерцании» — глави з книги.