Шостак Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шостак Сергій Олександрович

 Старший сержант

 Старший прапорщик
міліції у відставці

Загальна інформація
Народження28 червня 1972(1972-06-28)
Луцьк
Смерть27 липня 2014(2014-07-27) (42 роки)
Георгіївка
ПохованняЛуцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Псевдо«Шест»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військТериторіальна оборона
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
«Почесний знак МВС України»
«Почесний знак МВС України»
Медаль «За миротворчу діяльність» (Міністерство оборони України)
Медаль «За миротворчу діяльність» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Сергі́й Олекса́ндрович Шо́стак — старший сержант 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Cтарший прапорщик міліції у відставці. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Життєпис

Закінчив луцьку ЗОШ № 3. Проходив військову службу в десантних військах. В 2001—2002 роках був у складі миротворчої місії ООН в Косово. Після демобілізації працював в ПМОР «Беркут» — до виходу на пенсію за вислугою років 2006 року.

Заступник командира взводу, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

Брав активну участь разом зі старшим сином у подіях на Майдані на стороні народу, обидва зазнали поранень.

Після початку війни на сході України пішов добровольцем на фронт в батальйон Айдар. Отримав поранення, після якого відновлювався в львівському шпиталі. Не відновившись до кінця, поспішив до побратимів на фронт.

27 липня 2014-го загинув під час проведення операцій батальйоном під Луганськом в районі Лутугине — Успенка — Георгіївка. Того дня у боях також загинули айдарівці підполковник Сергій Коврига, старший лейтенант Ігор Римар, сержант Микола Личак, старший солдат Іван Куліш, солдати Іолчу Алієв, Віталій Бойко, Ілля Василаш, Михайло Вербовий, Олександр Давидчук, Орест Квач, Станіслав Менюк.

Вдома залишилася дружина та двоє синів 1998 та 1995 р.н. Похований в селі Гаразджа, Луцький район.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).

Див. також

Джерела