Кембрійський період
Кембрійський період | |
Хронологія | 541–485.4 млн років тому |
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 12.5 %[1] (63 % від сучасного рівня) |
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 4500 ppm[2] (у 16 разів більше доіндустріального періоду) |
Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 21 °C[3] (на 7 °C вище сучасного рівня) |
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) | Стабільно зростав з +30 м до +90 м[4] |
Кембрійський період, кембрій (англ. Cambrian System, нім. Kambrium n) — перший період палеозойської ери, в стратиграфічній шкалі іде за рифеєм (вендом) і передує ордовицькому періоду. Настав 541,0 ± 1,0 млн років тому, закінчився 485,4± 1,9 млн років тому[5]. Відклади кембрійського періоду є на всіх континентах.
Тектоніка
У кембрії переважали процеси опускання, які викликали інтенсивне осадонакопичення в геосинклінальних поясах (Атлантичний, Урало-Монгольський і інш.), і на давніх платформах. Утворюється суперконтинент Гондвана. Лахланський орогенез (540—440 млн років тому); закінчується Петерманський орогенез[en] (550—535 млн років тому); активність Деламерійського орогенезу, Аделаїдського рифтового комплексу[en] (514—500 млн років тому) в Австралії.
Корисні копалини
Серед відкладів переважають карбонатні (вапняки і доломіт). У відкладах верхнього кембрію встановлені лагунні червоноколірні відклади. На корисні копалини кембрійські відклади відносно бідні в порівнянні з іншими системами. В кембрії сформувалися перші великі промислові родовища фосфоритів (Казахстан, Китай, Монголія). Відомі родовища нафти (Іркутський амфітеатр, балтійський регіон, Хассі-Месауд в Алжирі). Промислове значення мають родовища кам'яної солі на Сибірській платформі, в США, Пакистані, Індії. Відомі родовища колчеданно-поліметалічних руд (Сибір), свинцю — в Північній Африці, марганцю — в Кузнецькому Алатау, бокситів (Східний Сибір).
Підрозділи
Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
---|---|---|---|---|
Ордовик, O | Ранній/Нижній, O1 | Тремадоцький | молодше | |
Кембрій, |
Фуронгій, |
Ярус 10 | 485,4±1,9 | ~489,5 |
Цзяншанський, |
~489,5 | ~494 | ||
Паїбіанський, |
~494 | ~497 | ||
Мяолінгіан, |
Гужанський, |
~497 | ~500,5 | |
Друмійський, |
~500,5 | ~504,5 | ||
Вулліанський, |
~504,5 | ~509 | ||
Епоха 2, |
Ярус 4 | ~509 | ~514 | |
Ярус 3 | ~514 | ~521 | ||
Терреновіан, |
Ярус 2 | ~521 | ~529 | |
Фортунійський, |
~529 | 538,8±0,2 | ||
Едіакарій | поділ відсутній | древніше | ||
Підрозділи Кембрійської системи наведені згідно МКС, станом на вересень 2023 року[6]. | ||||
Палеогеографія
Карта світу в кембрійський час дуже відрізнялася від теперішньої. Поперек екватора розкинувся величезний материк Гондвана, що містив у собі частини сучасних Африки, Південної Америки, Південної Європи, Близького Сходу, Індії, Австралії й Антарктиди. Крім Гондвани, на земній кулі було ще чотири материки, що розташувалися на місці нинішніх Європи, Сибіру, Китаю і Північної Америки (але в сукупності з північно-західною Британією, західною Норвегією і частинами Сибіру). Північно-Американський материк того часу відомий під назвою Лаврентія.
Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері була у 15 разів вища (6000 ppmv) за сучасну (400 ppmv).
Органічний світ
Численні викопні рештки організмів. Бурхливий розвиток різноманітних форм життя, утворюється більшість таксонів сучасних тварин — кембрійський вибух. Зникає едіакарська біота, з'являються перші хордові, поруч з рядом вимерлих пізніше еволюційних гілок. Вибуховий розквіт рифоутворюючих археоциат (Archaeocyatha) й пізніший колапс. Широко поширені трилобіти (Trilobites), приапуліди (Priapulida), губки (Porifera), брахіоподи (Brachiopod) та інші тварини. Аномалокариси (Anomalocarida) головні хижаки в ранньокембрійських морях. З'являються сучасні форми водоростей (Algae), грибів (Fungi), форамініфер (Foraminifera).
На початку кембрійського періоду виникли організми, які мали мінеральний скелет («скелетна революція»). З'явилися всі типи тварин, відомі в даний час, за винятком мохуваток. Довгий час «вибухова» поява життя в кембрійському періоді ставила дослідників у глухий кут . Відносно недавно була відкрита так звана едіакарська фауна, а також менш відомі хайнанська фауна і фауна Доушаньто, що належать до едіакарського періоду пізнього протерозою — давніші організми без жодних скелетних утворень і тому тривалий час не виявлені палеонтологами. Вочевидь, багатоклітинне життя виникло не в кембрії, а значно раніше, а в кембрії організми «навчилися» будувати мінеральні скелети, які мають набагато більше шансів скам'яніти і зберегтися в товщах порід, ніж м'які тіла тварин.
Кембрій — час виникнення та розквіту трилобітів. Вони являють собою стародавню групу членистоногих тварин, найближче стоять до ракоподібних. Усі відомі представники класу трилобітів були морськими тваринами.
Кембрійська біота жила здебільшого в морських басейнах. Існувала велика кількість трилобітів, гастропод, брахіопод, одночасно існували і тварини, яких важко віднести до якої-небудь відомої групи. Також були види, що належать до існуючих зараз типів, проте зовсім не схожих на сучасних. Рифоутворюючими організмами були археоціати, що існували тільки в кембрії, і водорості, що виділяють вапняк. Судячи з усього, в кембрії виникли перші наземні тварини — черв'яки й багатоніжки. Також у цьому періоді з'явилися водорості, коралові поліпи, губки, головоногі молюски і членистоногі.
Початок цьому періодові поклав разючої сили еволюційний вибух, в ході якого на Землі з'явилися представники більшості основних груп тварин, відомих сучасній науці. Межа між докембрієм і кембрієм проходить по гірських породах, в яких раптово з'являється розмаїття скам'янілостей тварин з мінеральними кістяками — результат «кембрійського вибуху» життєвих форм.
Див. також
Примітки
- ↑ Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
- ↑ Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
- ↑ Image:All palaeotemps.png
- ↑ Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science. 322 (5898): 64—8. Bibcode:2008Sci...322...64H. doi:10.1126/science.1161648. PMID 18832639.
- ↑ International Chronostratigraphic Chart v. 2019-05 (PDF). International Commission on Stratigraphy. 2019. Архів (PDF) оригіналу за 13 серпня 2019.
- ↑ Latest version of international chronostratigraphic chart. International Commission on Stratigraphy (англ.). Процитовано 4 квітня 2024.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання
- Черви кембрійського періоду
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
← |
|