Андре Ворд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:43, 22 серпня 2021, створена Rar (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Спортсмени з Каліфорнії)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андре Ворд
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яАндре Ворд
Прізвиськоангл. S.O.G. (Son Of God)
ГромадянствоСША США
Народження23 лютого 1984(1984-02-23) (40 років)
Сан-Франциско, США
Alma materHayward High Schoold
Вагова категоріяДруга середня
Напіввіжка
СтійкаОртодокс
Зріст183 см.
Розмах рук180 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій18 грудня 2004
Останній бій17 червня 2017
Боїв32
Перемог32
Перемог нокаутом16
Поразок0
Нічиїх0
Олімпійські медалі
Бокс
Золото 2004 Афіни Напівважка

Андре Ворд (англ. Andre Ward; нар. 23 лютого 1984, Сан-Франциско, Каліфорнія, США ) — американський боксер-професіонал, Олімпійський чемпіон 2004 року. Чемпіон світу в другій середній (версія WBA (Super), 2009 — 2015; версія WBC, 2011—2013; версія The Ring, 2011 — 2015) та напівважкій вазі (версія WBA (Super), 2016 — н.ч.; версія WBO, 2016 — н.ч.; версія IBF, 2016 — н.ч.). «Боксер 2011 року» за версією журналу «Ринг».

Любительська кар'єра

На любительському ринзі провів 119 боїв: 115 виграв та 4 програв.

  • Чемпіон США серед кадетів 1999 року.
  • Чемпіон США 2001 року.
  • Чемпіон США серед юніорів 2002 року.
  • Чемпіон ігор титанів 2003 року.
  • Чемпіон США 2003 року.
  • Чемпіон ігор титанів 2004 року.

Олімпійські ігри

Професійна кар'єра

Ворд проти Фроча

Бій відбувся в рамках турніру Super Six World Boxing Classic. Ворд у фіналі зустрічався з Карлом Фрочем, на кону стояли титули чемпіона WBC, WBA, The Ring. Перші сім раунді перевага була на стороні американця, він успішно використовував свій джеб, щоб нейтралізувати Фроча. Ворд якісно додав у швидкості, чого не очікував британець і не міг нічого протипоставити. Лише в пізніх раундах коли Андре трохи збавив обороти Карл зумів витягнути декілька раундів. Загалом перемога Ворда не викликала сумнівів, він і переміг одноголосним рішенням суддів: 115-113, 115-113, 118-110[1][2]. Ворд до свого титулу чемпіона WBA додав титули WBC та The Ring.

Ворд проти Ковальова

Андре Ворд підписав контракт з телеканалом HBO на три бої, серед яких один мусів бути проти Сергія Ковальова[3]. Про бій було оголошено у квітні 2016 року. Він відбудеться 19 листопада за системою PPV. Цей бій лише третій в історії коли зустрічалися два непереможні боксери з першої п'ятірки рейтингу P4Р. Тому він розцінювався як один з найважливіших у 2016 році. Букмекери віддавали невелику перевагу американському боксеру[4]. Боксери домовилися провести по ще одному поєдинку, перед їхнім боєм: Андре Ворд проти Александра Бранда, а Сергій Ковальов проти Айзека Чілемби. Вони перемогли у них, та почали готуватися до очної зустрічі.

Бій відбувся 19 листопада на арені Т-Мобайл у Лас-Вегасі. На кону стояли титули WBO, IBF та WBA (Super), що надежали росіянину. Ковальов вже з першого раунду активно пресингував та завдавав більше ударів. У другому раунді йому вдалося відправити Ворда у нокдаун. Однак американець швидко відновився та вирівняв бій. Ковальов більше йшов у атаку, а Ворд у свою чергу діяв на контратаках, використовуючи джеб. Коли боксери зближалися, Андре починав клінчувати. Загалом бій був дуже конкурентний та проходив без явної переваги одного з боксерів. Судді одноголосним рішенням віддали перемогу Андре Ворду - 114:113[5]. Це рішення викликало суперечливі враження. Ковальов назвав його абсурдом та висловив своє бажання скористатися пунктом у контракті про реванш[6].

За цей бій Ворд гарантовано отримав $5 млн, а Ковальов - $2 млн[7]. Окрім цього він зібрав 160 тисяч покупок, що дещо менше, ніж розраховували організатори[8].

Таблиця боїв

31 Перемога (15 Нокаутів), 0 Поразок
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 32–0 Росія Сергій Ковальов TKO 8 (12) 2:29 17 червня 2017 США Мандалай-Бей, Лас-Вегас, Невада Бій за титули чемпіона світу в напівважкій вазі за версіями WBA super, IBF и WBO (1-й захист Ворда).
Перемога 31–0 Росія Сергій Ковальов UD 12 19 листопада 2016 США Т-Мобайл Арена, Лас-Вегас, Невада Виграв титули чемпіона WBO, IBF і WBA (Super) у напівважкій вазі .
Перемога 30–0 Колумбія Александр Бранд UD 12 6 серпня 2016 США Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія
Перемога 29–0 Куба Салліван Баррера UD 12 26 березня 2016 США Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія
Перемога 28–0 Велика Британія Пол Сміт TKO 9 (12) 1:45 20 червня 2015 США Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія
Перемога 27–0 Домініканська Республіка Едвін Родрігес UD 12 16 листопада 2013 США Citizens Business Bank Arena, Онтаріо, Каліфорнія Захистив титул чемпіона WBA(Super) і The Ring у другій середній вазі.
Перемога 26–0 США Чед Довсон TKO 10 (12) 2:45 8 вересня 2012 США Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія Захистив титул чемпіона WBA(Super), WBC і The Ring у другій середній вазі.
Перемога 25–0 Велика Британія Карл Фроч UD 12 17 грудня 2011 США Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі.
Виграв титули чемпіона WBC і The Ring у другій середній вазі.
Перемога 24–0 Вірменія Артур Абрахам UD 12 14 травня 2011 США Home Depot Center, Карсон, Каліфорнія Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі.
Перемога 23–0 Камерун Сакіо Біка UD 12 27 листопада 2010 США Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі.
Перемога 22–0 США Аллан Грін UD 12 19 червня 2010 США Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі.
Перемога 21–0 Данія Майкл Кеслер TD 11 (12) 1:42 21 листопада 2009 США Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія Виграв титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі.
Перемога 20–0 США Шелбі Пудвілл TKO 3 (10) 2:16 12 вересня 2009 США Pechanga Resort & Casino, Темечула, Каліфорнія
Перемога 19–0 Колумбія Едісон Міранда UD 12 16 травня 2009 США Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія Захистив титул чемпіона NABO і NABF у другій середній вазі.
Перемога 18–0 США Генрі Бушанан UD 12 6 лютого 2009 США Tachi Palace Hotel & Casino, Лемоор, Каліфорнія Захистив титул чемпіона NABO і виграв NABF у другій середній вазі.
Перемога 17–0 Мексика Естебан Каму TKO 3 (10) 2:46 13 грудня 2008 США Morongo Casino Resort & Spa, Кабазон, Каліфорнія
Перемога 16–0 США Джерсон Равело TKO 8 (12) 2:37 20 червня 2008 Кайманові Острови Royal Watler Cruise Terminal, Джорджтаун Виграв титул чемпіона NABO у другій середній вазі.
Перемога 15–0 США Рубін Вільямс TKO 7 (10) 2:51 20 березня 2008 США HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога 14–0 США Роджер Кантрел TKO 5 (10) 1:56 16 листопада 2007 Сент-Люсія Beausejour Stadium, Груз Іслент, Сент-Люсія
Перемога 13–0 США Франциско Діас TKO 3 (8) 2:59 14 липня 2007 США Home Depot Center, Карсон, Каліфорнія
Перемога 12–0 США Дафір Сміт TKO 6 (8) 2:47 17 травня 2007 США Tachi Palace Hotel & Casino, Лемоор, Каліфорнія
Перемога 11–0 Гаїті Хуліо Джан TKO 3 (8) 2:04 29 березня 2007 США HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога 10–0 США Дерік Фінлей UD 6 16 листопада 2006 США HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога 9–0 США Енді Коул RTD 6 (8) 3:00 29 квітня 2006 США Foxwoods Resort Casino, Конектикут
Перемога 8–0 США Кендал Гоулд UD 6 23 лютого 2006 США Tachi Palace Hotel & Casino, Лемоор, Каліфорнія
Перемога 7–0 США Дарнел Боун UD 6 19 листопада 2005 США Мода-центр, Портленд, Орегон
Перемога 6–0 США Глен Лапланте KO 1 (6) 2:59 1 жовтня 2005 США Сент-Піт-Таймс-форум, Тампа, Флорида
Перемога 5–0 США Крістофер Холт RTD 3 (6) 3:00 18 серпня 2005 США HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога 4–0 США Бен Арагон TKO 3 (6) 0:59 18 червня 2005 США Фед-Екс-форум, Мемфіс, Теннессі
Перемога 3–0 США Рой Асворх DQ 3 (6) 2:56 7 квітня 2005 США Pechanga Resort & Casino, Темечула, Каліфорнія
Перемога 2–0 США Кенні Кост UD 6 10 лютого 2005 США Tachi Palace, Лемоор, Каліфорнія
Перемога 1–0 США Кріс Моліна TKO 2 (4) 0:40 18 грудня 2004 США Стейплс-центр, Лос-Анджелес, Каліфорнія

Графічне представлення

Примітки

Посилання