Джо Луїс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джо Луїс
Joe Louis by van Vechten.jpg
Прізвисько The Brown Bomber
Народився 13 травня 1914(1914-05-13)[1][2][…]
Ла-Феєтт, Алабама, США
Помер 12 квітня 1981(1981-04-12)[1][4][…] (66 років)
Лас-Вегас, Невада, США
·гострий інфаркт міокарда
Поховання Арлінгтонський Національний Цвинтар
Країна Flag of the United States.svg США
Національність афроамериканці
Місце проживання Michigan Boulevard Garden Apartmentsd
Діяльність боксер, актор, професійний реслер, рефері
Знання мов англійська[5]
Учасник Друга світова війна
Роки активності з 4 липня 1934
Вага 99 кг
Зріст 188 см
Нагороди
IMDb ID 0521876

Джозеф Луїс Берроу (англ. Joseph Louis Barrow, більш відомий як Джо Луїс, англ. Joe Louis; 13 травня 1914(19140513), Лафайетт, Алабама, США — 12 квітня 1981, Лас-Вегас, США) — легендарний американський боксер-професіонал, чемпіон світу в суперважкій вазі. Луїс переміг 22 суперників за титул чемпіона світу у важкій вазі, що було найкращим показником в історії боксу, доки рекорд не побив Володимир Кличко у 2015 році[6]. Виграв 6 боїв, отримавших оцінку «5 зірок» від BoxRec[7]. Ввійшов в десятку найкращих важковаговиків світу за версією BoxRec 15 разів, зайнявши перше місце 11 разів[8].

Чотири рази визнавався «Боксером року» за версією журналу «Ринг»: 1936, 1938, 1939, 1941.

У 2003-му році журнал «Ринг» поставив Джо Луїса на 1-е місце в списку найбільших панчерів всіх часів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в бідній сім'ї. Батько працював на бавовняній плантації. У 1924 році сімейство перебралося в Детройт, де Джо Луїс став працювати разом зі своїм батьком на заводі Форда.

До 1934 року Джо Луїс виступав на любительському рингу.

У 1936 році він отримав патент боксера-професіонала і незабаром почалася його видатна кар'єра на великому ринзі. Через 10 років після прибуття в Детройт, Джо Луїс виграв Золоті Рукавички у важкій вазі серед любителів, що відкрило йому шлях на професійний ринг.

Любительська кар'єра[ред. | ред. код]

У 1934 році виграв Чиказькі Золоті рукавички й чемпіонат США в напівважкій вазі.

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Дебютував у липні 1934 року в бою з Джеком Крекменом, якого нокаутував у 1 раунді.

У серпні 1934 року зустрівся з Джеком Кранцем. У бою не було нокдаунів. Це був дуже близький бій, хоча Луїс переміг одноголосним рішенням суддів у 8-му раундовому бою.

У вересні 1934 року зустрівся з Адольфом Вейтером. У першому раунді Луїс відправив Вейтера до нокдауну. Вейтер піднявся, після хвилини відпочинку відновився та вирівняв бій до кінця сьомого раунду. Луїс проводив багато ударів протягом останніх трьох раундів, внаслідок чого переміг одноголосним рішенням суддів.

У червні 1935 року зустрівся з Прімо Карнерою. Луїс застосував стару тактику роботи з вищим супротивником: бив по корпусу, а коли Карнер опускав руки переводив атаку в голову. У 6 раунді Джо Луїс тричі послав супротивника до нокдауну, після чого Карнера став «абсолютно безпорадним», став чіплятися за канати, тож рефері зупинив бій.

У вересні 1935 року зустрівся з Максом Бером. Після першого раунду, коли все в принципі вже було зрозуміло, Джек Демпсі, який, як завжди, секундував свого друга, бажаючи його підбадьорити, сказав: «Малюк, та він тебе ніколи по-справжньому не вдарив». Макс у відповідь посміхнувся всім своїм побитим обличчям і сказав підкреслено похмурим голосом: «Тоді, Джеку, ти б краще доглядав рефері, а то там на рингу хтось дуже сильно мене б'є». Бер був нокаутований у четвертому раунді.

У червні 1936 року зустрівся Максом Шмелінгом. Під час бою Шмелінг після виконання джеба Луїса одразу відповідав своїм улюбленим кросом. І це дало йому успіх. Луїс двічі побував у нокдауні у 4 та 12 раунді. Шмелінг сенсаційно переміг нокаутом у 12 раунді. Бій отримав статус Бій року за версією журналу Рінг.

Торішнього серпня 1936 року зустрівся з Джеком Шарки. Луїс переміг нокаутом у 3 раунді.

Потім Луїс здобув 5 перемог нокаутами.

У січні 1937 року зустрівся із Бобом Пастором. Луїс переміг одноголосним рішенням суддів.

У червні 1937 року в бою за титул чемпіона світу зустрівся з Джеймсом Бреддоком. У першому раунді Луїс, захопившись атакою, нарвався на зустрічний аперкот Бреддока, внаслідок чого опинився в нокдауні. Але потім Луїс вигравав бій та у 8 раунді нокаутував суперника.

Примітки[ред. | ред. код]