Джо Луїс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Джо Луїс
Joe Louis by van Vechten.jpg
Народився 13 травня 1914(1914-05-13)[1]
Ла-Феєтт, Чемберс, Алабама, США
Помер 12 квітня 1981(1981-04-12)[1][2] (66 років)
Лас-Вегас, Кларк, Невада, США
гострий інфаркт міокарда
Поховання Арлінгтонський Національний Цвинтар
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність афроамериканець
Діяльність боксер, актор, професійний реслер
Учасник Друга світова війна
Нагороди
Джо Луїс

Джозеф Луїс Берроу (англ. Joseph Louis Barrow, більш відомий як Джо Луїс, англ. Joe Louis; 13 травня 1914(19140513), Лафайетт, Алабама, США — 12 квітня 1981, Лас-Вегас, США) — легендарний американський боксер-професіонал, чемпіон світу в суперважкій вазі.

Чотири рази визнавався «Боксером року» за версією журналу «Ринг»: 1936, 1938, 1939, 1941.

У 2003-му році журнал «Ринг» поставив Джо Луїса на 1-е місце в списку найбільших панчерів всіх часів.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в бідній сім'ї. Батько працював на бавовняній плантації. У 1924 році сімейство перебралося в Детройт, де Джо Луїс став працювати разом зі своїм батьком на заводі Форда.

До 1934 року Джо Луїс виступав на любительському рингу.

У 1936 році він отримав патент боксера-професіонала і незабаром почалася його видатна кар'єра на великому ринзі. Через 10 років після прибуття в Детройт, Джо Луїс виграв Золоті Рукавички у важкій вазі серед любителів, що відкрило йому шлях на професійний ринг.

Любительська кар'єра[ред.ред. код]

У 1934 році виграв Чиказькі Золоті рукавички і чемпіонат США в напівважкій вазі.

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. SNAC