Гуска китайська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуска китайська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anseridae)
Підродина: Гусині (Anserinae)
Рід: Гуска (Anser)
Вид: Гуска китайська
Anser cygnoides
(Linnaeus, 1758)
Ареал поширення китайської гуски      Гніздування      Зимування
Ареал поширення китайської гуски      Гніздування      Зимування
Підвиди

A. c. cygnoides (Linnaeus, 1758)
A. c. domesticus

Синоніми
Anas cygnoid Linnaeus, 1758

Anas cygnoides Linnaeus, 1758 (emendation)
Cycnopsis cygnoides (lapsus)
Cygnopsis cygnoides (Linnaeus, 1758)

Посилання
Вікісховище: Anser cygnoides
Віківиди: Anser cygnoides
EOL: 45515903
ITIS: 175032
NCBI: 8845
яйце Anser cygnoides — Тулузький музей

Гуска китайська[2] (Anser cygnoides) — вид гусеподібних птахів.

Поширення

Гуска китайська мешкає в південних частинах Східного Сибіру, в північному Китаї та Монголії. Зимує на сході Китаю, окремих особин час від часу спостерігають в Кореї та Японії. Загальна популяція неухильно скорочується, складаючи на сьогоднішній день близько 10 000 особин.

Опис

Розмах крил самців — 161—162 см; самиць — 151 см. Довжина тіла самців — 91,5-93 см, в середньому 92 см; довжина тіла самиць — 80 см. У самця основа верхньої щелепи роздута. Самиця розмірами менше самця, біля основи верхньої щелепи здуття немає.

Забарвлення спини і боків сірувато-буре з світлими хвилястими смугами. Черевна сторона бура, але черево біле. На лобі біла вузька смуга. Голова зверху і з боків до очей, а також вперед до білої смуги і шия зверху — рудувато-бурі. Боки шиї уздовж всього її довжини світлі, в середній її частині майже білі. Підборіддя рудувато-буре. Воло і груди буро-сірі. Дзьоб чорний. Нігтик блискуче чорний. Ноги червонувато-оранжеві. Райдужина бура або червонувато-бура.

Спосіб життя

Середовище проживання

Хоча гуска китайська трапляється і в гірському, і в рівнинному і в степовому ландшафтах, але по суті всюди в найрізноманітніших місцях він пов'язаний з річковими і озерними водоймами. Під час же кочівель і міграцій може бути зустрінутий навіть в голих, безплідних степах далеко від води. У горах він займає гирла річок, широкі гірські річкові долини, вузькі долини швидких гірських річок з кам'янистими берегами і рідкісною рослинністю, гірські лісові озера та болота. У степах і рівнинних місцях його можна знайти в широких річкових долинах з прибережними заростями очерету, в болотистих річкових долинах, на прирічкових і приозерних луках і, врешті, на прісноводних і солонуватих озерах, порослих очеретом і рогозою. Після виведення гусенят тримається по піщаних річкових і озерних берегах, на піщаних косах і на рівних мулистих багнистих берегах озер.

Розмноження

Початок формування пар не простежено. Можливо, що пари у Anser cygnoides утворюються ще на зимівниках або під час міграцій, так як з перших же днів появи на місцях гніздування в ряді випадків вже зустрічається парами. Гніздо влаштовується в траві в невеликому поглибленні, що вирила самиця, і встелене сухими злаками і пухом. У високогір'ях відкладання яєць відбувається пізніше, ніж в місцевостях більш низьких .

У кладці 5-8, частіше 5-6 білих яєць, розміри яких: 77-88,2x53 мм.

Висиджує самиця. Сидить на яйцях вона міцно і особливо неохоче покидає їх до кінця насиджування; самець ж, поки вона сидить на яйцях, знаходиться поблизу гнізда. Зростання молодих проходить досить швидко. Іноді кілька виводків з'єднуються разом, і тоді можна бачити велику кількість молодих при 4-6 старих птахах. У деяких випадках при небезпеці дорослі намагаються " відводити " від своїх виводків, відлітаючи недалеко, а потім опускаються на землю і йдуть, накульгуючи або волочачи одне крило. Переслідувана на суші молодь, що залишилися без дорослих, рятується в густій ​​траві і так майстерно ховається, що без собаки знайти їх неможливо.

Живлення

Основою живлення є трав'яниста рослинність тих місць, де він тримається. На Амурі у десяти особин, здобутих 27 серпня їжа складалася виключно з осоки (Carex sp). Також живиться хвоєю модрин і ягодами.

Господарське значення

Внаслідок незначної чисельності гуска китайська видобувається лише в невеликих кількостях. У Приамур'ї місцями їхні яйця підкладають під домашню птицю або ловлять пташенят і витримують їх до підйому на крило. Цей гусак був одомашнений у Китаї більше 3000 років тому і почав успішно розводитись у неволі в основному через його смачне м'ясо. Так була виведена китайська домашня гуска, що відрізняється від свого прабатька більшими розмірами, а також масивною шишкою в основі дзьоба.

Примітки

  1. BirdLife International. (2016). Anser cygnoid. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2016: e.T22679869A92832782. Процитовано 12 February 2018.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Джерела

  • Бейчек В., Штясны К. Птицы. Иллюстрированная энциклопедия М.: Лабиринт-пресс 2004
  • Жизнь животных Т.6 Птицы М.: Просвещение 1986
  • Биология 11 класс В. В. Латюшин
  • Позвоночные животные России: Сухонос