Невольник (поема)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Невольник
Зображення
Жанр поезія
Видання або переклади Невольникd
Автор Шевченко Тарас Григорович
Мова твору або назви українська
CMNS: Невольник у Вікісховищі
Один із малюнків (1843), які передували однойменній поемі Шевченка «Сліпий (Невольник)»

Невольник (Сліпий) — поема Тараса Шевченка

Сюжет твору

«Невольник» («Сліпий») — твір історично-побутовий.

Основні сюжетні картини й епізоди з життя козацької родини подано на тлі історичних подій другої половини 18 ст. — зруйнування Запорізької Січі, закріпачення українських селян, роздавання Катериною ІІ запорізьких земель старшині й дворянству тощо.

Персонажі поеми — старий козак, його дочка Ярина та названий син Степан, який потрапив у османську неволю й повернувся додому сліпим кобзарем, — постаті піднесено романтичні, опоетизовані в дусі фольклорної та літературно-романтичної традицій.

В зображенні історичного тла Шевченко допустився хронологічних зміщень, зокрема довільно переніс морські походи запорожців з 16-17 ст. у другу половину 18 ст.

Історія створення та публікацій поеми

Поема мала дві редакції та дві назви.

Перша редакція, під назвою «Сліпий», створена в селі Мар'їнське 16 жовтня 1845 року, вписана Шевченком в альбом «Три літа».

Другу редакція, під назвою «Невольник», створену не пізніше 1859 року, Шевченко включив до підготовленої для друку рукописної збірки «Поезія Т. Шевченка. Том перший»[1] і вперше в цій редакції поему надруковано (з пропуском окремих рядків з цензурних міркувань) у журналі «Основа» (1861, № 4).

У 1843 створив малюнки «Сліпий» («Невольник»), яка розглядається як своєрідну першу фіксацію задуму поеми. Епізод твору, коли Ярина впізнає в сліпому кобзареві Степана, відповідає сюжетові цих малюнків.

Перші 39 рядків поеми в журналі «Основа» надруковано з підзаголовком «Посвященіє». Вважається, що вони адресовані, без зазначення її прізвища, Г. Закревській[2].

Твори, створені за мотивами поеми «Невольник»

Драматичні твори за мотивами поеми «Невольник» написали під тією ж назвою М. Кропивницький1872 році)[3] та Г. Зарицький[4].

За мотивами поеми «Невольник» та балади Шевченка «Лілея» К. Данькевич 1939 року створив балет «Лілея».

В 1959 році на Київській кіностудії імені О. Довженка створено фільм-балет під назвою «Лілея» (композитор К. Данькевич, постановники В. Вронський та В. Лопокниш).

Ілюстрації до поеми «Невольник»

Ілюстрували поему:

К. Трутовський (1889), О. Сластіон (не датовано), П. Носко (три ілюстрації, всі — 1927), В. Касіян (1934), В. Полтавець (1961), В. Хитриков (1961) та ін.

Примітки

  1. Неповний автограф з цієї збірки зберігається в Інституті літератури НАН України.
  2. І це означає посвяту їй всієї поеми.
  3. Опубліковано у книзі М. Кропивницького: «Збірник творів», т. 1.- К., 1882.
  4. Окреме видання. Станіслав, 1904.

Див. також

Джерела

  • В. С. Бородін. «Невольник» (в кн. «Шевченківський словник». Том другий".- К., 1977.- С. 39).
  • Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том перший. Поетичні твори 1837—1847.- «Дніпро».- К., 1970.- С. 271—288.
  • Ізборнік

Посилання