Невольник (поема)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Невольник
Зображення
Жанр поезія
Видання або переклади Невольникd
Автор Шевченко Тарас Григорович
Мова твору або назви українська
Один із малюнків (1843), які передували однойменній поемі Шевченка «Сліпий (Невольник)»

Невольник (Сліпий) — поема Тараса Шевченка

Сюжет твору[ред. | ред. код]

«Невольник» («Сліпий») — твір історично-побутовий.

Основні сюжетні картини й епізоди з життя козацької родини подано на тлі історичних подій другої половини 18 ст. — зруйнування Запорізької Січі, закріпачення українських селян, роздавання Катериною ІІ запорізьких земель старшині й дворянству тощо.

Персонажі поеми — старий козак, його дочка Ярина та названий син Степан, який потрапив у османську неволю й повернувся додому сліпим кобзарем, — постаті піднесено романтичні, опоетизовані в дусі фольклорної та літературно-романтичної традицій.

В зображенні історичного тла Шевченко допустився хронологічних зміщень, зокрема довільно переніс морські походи запорожців з 16-17 ст. у другу половину 18 ст.

Історія створення та публікацій поеми[ред. | ред. код]

Поема мала дві редакції та дві назви.

Перша редакція, під назвою «Сліпий», створена в селі Мар'їнське 16 жовтня 1845 року, вписана Шевченком в альбом «Три літа».

Другу редакція, під назвою «Невольник», створену не пізніше 1859 року, Шевченко включив до підготовленої для друку рукописної збірки «Поезія Т. Шевченка. Том перший»[1] і вперше в цій редакції поему надруковано (з пропуском окремих рядків з цензурних міркувань) у журналі «Основа» (1861, № 4).

У 1843 створив малюнки «Сліпий» («Невольник»), яка розглядається як своєрідну першу фіксацію задуму поеми. Епізод твору, коли Ярина впізнає в сліпому кобзареві Степана, відповідає сюжетові цих малюнків.

Перші 39 рядків поеми в журналі «Основа» надруковано з підзаголовком «Посвященіє». Вважається, що вони адресовані, без зазначення її прізвища, Г. Закревській[2].

Твори, створені за мотивами поеми «Невольник»[ред. | ред. код]

Драматичні твори за мотивами поеми «Невольник» написали під тією ж назвою М. Кропивницький1872 році)[3] та Г. Зарицький[4].

За мотивами поеми «Невольник» та балади Шевченка «Лілея» К. Данькевич 1939 року створив балет «Лілея».

В 1959 році на Київській кіностудії імені О. Довженка створено фільм-балет під назвою «Лілея» (композитор К. Данькевич, постановники В. Вронський та В. Лопокниш).

Ілюстрації до поеми «Невольник»[ред. | ред. код]

Ілюстрували поему:

К. Трутовський (1889), О. Сластіон (не датовано), П. Носко (три ілюстрації, всі — 1927), В. Касіян (1934), В. Полтавець (1961), В. Хитриков (1961) та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Неповний автограф з цієї збірки зберігається в Інституті літератури НАН України.
  2. І це означає посвяту їй всієї поеми.
  3. Опубліковано у книзі М. Кропивницького: «Збірник творів», т. 1.- К., 1882.
  4. Окреме видання. Станіслав, 1904.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. С. Бородін. «Невольник» (в кн. «Шевченківський словник». Том другий".- К., 1977.- С. 39).
  • Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том перший. Поетичні твори 1837—1847.- «Дніпро».- К., 1970.- С. 271—288.
  • Ізборнік

Посилання[ред. | ред. код]