Руперт Мердок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:16, 28 вересня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Австралійські головні виконавчі директори)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руперт Мердок
англ. Keith Rupert Murdoch
ПсевдоKeith Rupert Murdoch
Народився11 березня 1931(1931-03-11) (93 роки)
Мельбурн, Австралія Австралія
Країна США[1]
Місце проживанняАделаїда
Мельбурн
Ясс
Нью-Йорк
Діяльністьбізнес, мас-медіа
Відомий завдякимедіамагнат
Alma materВустер коледж, Університет Оксфорда (1953) і Geelong Grammar Schoold
Знання мованглійська[2]
Роки активності1952 — 2023
Посадаголова і голова
ПартіяРеспубліканська партія США
Конфесіякатолицтво
РідMurdoch familyd
БатькоКіт Мердок[3]
МатиЕлізабет Мердокd[3]
Брати, сестриJanet Calvert-Jonesd[3], Anne Kantord[3] і Helen Handburyd[3]
У шлюбі зПатрисія Букер (1956—1967)
Анна Торв (1967—1999)
Венді Денґ (1999-2013)
Діти (6)Пруденс, Елізабет, Лаклан, Джеймс, Ґрейс, Клоу
Нагороди
IMDbID 0613770
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мердок.

Кіт Ру́перт Ме́рдок (англ. Keith Rupert Murdoch; *11 березня 1931) — міжнародний медіамагнат, президент «News Corporation» (укр. Новинна корпорація, транслітерується українською: [Ньюз Корпоре́йшн] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: en (допомога)) . Американський підприємець, творець і голова медіагіганта «Ньюз Корпоре́йшн», його генеральний директор (з 1979 р.) і голова ради директорів (з 1991 р.). Під контролем Мердока знаходяться ЗМІ, кінокомпанії і книжкові видавництва в США, Великій Британії, Австралії та інших країнах.

Життєпис

Кіт Руперт Мердок народився 11 березня 1931 у Мельбурні, Австралія. Його батько Кіт Мердок був австралійським журналістом і видавцем, в 1933 отримав британське лицарське звання. Руперт поступив в Оксфордський університет. У студентські роки підтримував Лейбористську партію. В Оксфорді отримав магістерський ступінь.

Коли в 1952 р. Мердок-старший помер, Руперт повернувся до Австралії. Там він успадкував збиткову провінційну газету «Аделаїд Ньюз» (The Adelaide News — Новини Аделаїди) і рішуче взявся за її розвиток. Незабаром Мердок почав скуповувати невеликі видання в інших містах. Через кілька років він придбав велику популярну газету «Сідніз Дейлі Мейл» (Sydney's Daily Mail — Щоденна пошта Сіднея). Новий власник реформував газету в манері, яка згодом стала його «візитною карткою». Газета перетворилася на суміш кримінальної хроніки і публікацій еротичного характеру, що знайшло негайний відгук у масового читача.

Діяльність

В 1964 р. Мердок заснував першу загальнонаціональну газету Австралії — «Острелієн» (The Australian — Австралієць). Бізнес Мердока вийшов на загальний австралійський рівень, в його розпорядженні опинилися газети, журнали і телевізійні канали. У 1968 р. була зроблена перша значна покупка за кордоном: Мердок придбав лондонську газету «Ньюз оф зе Ворлд» (News of the World — Новини світу). До середини 1970-х років мердоківські ЗМІ перетворилися на вирішальну силу на австралійському ринку і стали провідником політичної агітації, напрямок якої з часом суттєво мінявся. І в Австралії і згодом в інших країнах ЗМІ Мердока переключалися від підтримки лейбористів до лібералів і консерваторів.

Компанії Мердока були консолідовані в засновану ним корпорацію «Ньюз Корпорейшн», названу на честь його першої газети. З 1979 року Мердок незмінно був генеральним директором корпорації і входив в раду її директорів, а пізніше, в 1991 році, також став головою ради директорів.

Зарубіжна експансія продовжувалася, в 1970-х роках Мердоком були придбані в США газета «Нью-Йорк Пост» (The New York Post) і журнал «Нью-Йорк Мегезін» (New York Magazine) (засновник журналу Клей Фелкер на знак протесту залишив посаду головного редактора). У Великій Британії під контролем Мердока опинилися газети «Сан» (The Sun — Сонце), «Таймз» (The Times — Часи) і «Санді Таймз» (The Sunday Times — Недільні часи). Магнат проводив жорстку політику в наймі персоналу й не бажав йти на поступки профспілкам. У 1980-х роках у Великій Британії після модернізації друкарського процесу він звільнив декілька тисяч чоловік і в результаті перетворився на ненависну для британських лівих фігуру.

У 1980-х роках Мердок вирішив вийти на американський ринок телебачення. Оскільки американські закони забороняли іноземцям володіти місцевими телеканалами, в 1985 р. підприємець натуралізувався в США. Після цього він придбав компанію «Метромідіа» (Metromedia), яка склала основу його телевізійної мережі «Фокс Бродкастінг» (Fox Broadcasting) . Пізніше, в 1996 р., почав роботу канал «Фокс Ньюз» (Fox News), висвітлюючи новини з неоконсервативних позицій.

ЗМІ Мердока стали грати все більшу роль в політиці. У Великій Британії вони активно підтримували консервативних прем'єр-міністрів Маргарет Тетчер і Джона Мейджора, а потім «нового лейбориста» Тоні Блера. У США з часів президента Рональда Рейгана вони переважно агітували за республіканців. На думку критиків, політична заангажованість видань і телеканалів Мердока не була обумовлена його особистими переконаннями і мотивувалася тільки інтересами його гри на тій або іншій національній сцені. Так, після поразки республіканців на проміжних виборах 2006 р. в США значно збільшився потік дотацій «Ньюз Корпорейшн» на потреби Демократичної партії.

У 2002 р. Мердок активно виступив за початок планованої США війни в Іраку. Згодом за війну ратували підконтрольні магнатові ЗМІ по всьому світу. З глобальним розширенням «Ньюз Корпорейшн» у розпорядження Мердока потрапили телеканали, кінокомпанії, книжкові видавництва, мережі кабельного і супутникового телебачення, журнали і газети в США, Австралії, Європі, Латинській Америці, Азії і Тихоокеанському регіоні. У числі найвідоміших брендів, належних Мердоку, опинилися «Тве́нтіз Се́нчурі Фокс» (20th Century Fox), «Фокс Телевіжн» (Fox Television), «Гарпер Коллінз Паблішерз» (Harper Collins Publishers), «Май Спейс Дот Ком» (MySpace.com) та інші.

Багато критиків стверджували, що комерційний успіх Мердока був досягнутий за рахунок деградації ЗМІ, заміни якісних джерел інформації на дешеві вульгарні продукти масового споживання. Крім того, в кінці 1990-х рр. британські видання звернули увагу громадськості на те, що, незважаючи на свої мільярдні прибутки, «Ньюз Корпорейшн» виплачувала близький до нуля мінімум корпоративних податків. Це стало можливим завдяки складній міжнародній структурі медіа-імперії Мердока і активному використанню офшорних зон.

До 2007 р. особистий статок Мердока досяг 9 млрд доларів США. Із цим показником він зайняв 73-тє місце в традиційному рейтингу найбагатших людей планети, складеному журналом «Форбс» (Forbes). Навесні 2007 року магнат в черговий раз голосно заявив про себе: його корпорація намірилася придбати компанію «Доу Джонс» (Dow Jones), видавця провідної ділової газети «Уолл-стріт Джорнел» (The Wall Street Journal). Операцію вдалося укласти в кінці липня.

Руперт має вплив на Дональда Трампа, як стверджує New-York Times, Дональд Трамп і медіамагнат Руперт Мердок «щотижня спілкуються по телефону», Руперт закликає Трампа зосередитись на економіці.[4]

Сім'я

Руперт Мердок зі своєю третьою дружиною Венді Денґ (2011 р.)

Мердок одружений утретє. Від різних дружин у нього два сини і чотири дочки, дві з яких — від Венди Денг[5], яка молодша за нього на 38 років. Старший син Лехлан — віце-президент корпорації, Джеймс — виконавчий директор Star.

Джерела

Примітки

  1. ↑ https://www.latimes.com/archives/la-xpm-1985-09-04-mn-23112-story.html
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д Kindred Britain
  4. ↑ Медіамагнат Мердок «підбадьорює» Трампа, коли той пригнічений (укр.). Процитовано 5 травня 2017.
  5. ↑ 82-річний медіамагнат Руперт Мердок стане найбагатшим нареченим планети // Відомості.UA, 14 червня 2013, 12:38.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Руперт_Мердок&oldid=33511204