Луцій Фурій Медуллін (консул 474 року до н. е.)
Луцій Фурій Медуллін | |
---|---|
лат. L. Furius Medullinus | |
Ім'я при народженні | Lucius Papirius Crassus |
Народився |
невідомо Стародавній Рим |
Помер |
невідомо невідомо |
Громадянство | Римська республіка |
Місце проживання | Рим |
Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | патрицій[1] |
Посада | консул |
Термін | 474 рік до н. е. |
Попередник |
Публій Валерій Публікола, Гай Навцій Рутіл |
Наступник |
Луцій Емілій Мамерк, Вопіск Юлій Юл |
Рід | Фурії |
Батько | невідомо |
Мати | невідомо |
Лу́цій Фу́рій Медуллі́н (лат. Lucius Papirius Crassus; V століття до н. е.) — політик, державний та військовий діяч часів ранньої Римської республіки, консул 474 року до н. е.
Біографічні відомості
Походив із знатного патриціанського роду Фуріїв, його гілки Медуллінів. Про батьків, молоді роки його відомостей не збереглося.
474 року до н. е. його було обрано консулом разом з Авлом Манлієм Вульсоном. Під час каденції Авл Манлій вів успішну війну проти етруського міста-держави Вейї, змусивши останні вести перемовини та укласти мирну угоду терміном на 40 років, тоді як Луцій Фурій залишився в Римі та здійснював керування в місті, зокрема, провів перепис містян. У 473 році до н. е. їх обох було притягнуто до суду народним трибуном Гнеєм Генуцієм за нерозподіл земель поміж плебеями. Утім, в день початку судового засідання Генуцій раптово помер, тому судове переслідування припинилося.
Подальша доля Луція Фурія Медулліна невідома.
Джерела
- Тит Лівій, Ab Urbe Condita, II, 54. (лат.)
- Діодор Сицилійський Livre XI, 21. (лат.)
- Діонісій Галікарнаський Livre IX, 25-49. (лат.)