Джанго Рейнарт
Ця стаття не містить посилань на джерела. |
Жан-Батіст Рейнарт | |
---|---|
фр. Jean-Baptiste ‘Django’ Reinhardt | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | фр. Jean-Baptiste Reinhardt |
Дата народження | 23 січня 1910 |
Місце народження | Понт-а-Сель, провінція Ено (Бельгія) |
Дата смерті | 16 травня 1953 (43 роки) |
Місце смерті | Самуа-сюр-Сен, Франція |
Причина смерті | геморагічний інсульт |
Поховання | Cemetery of Samois-sur-Seined[1] |
Роки активності | 1928—1953 |
Громадянство | Бельгія |
Професія |
музикант композитор |
Інструменти | гітара |
Жанр |
Continental jazz[en] циганський джаз Romani music[en] |
Псевдоніми | «Джанго» |
Діти | Henri Baumgartnerd і Babik Reinhardtd |
djangostation.com | |
Файли у Вікісховищі |
Жан-Батіст «Джа́нго» Рейна́рт (фр. Jean-Baptiste ‘Django’ Reinhardt, [dʒãŋɡo ʁɛjnaʁt], 23 січня 1910, Понт-а-Сель — 16 травня 1953, Самуа-сюр-Сен) — французький гітарист циганського походження. Перший європейський джазовий виконавець, який справив потужний вплив на американських музикантів (перш за все гітаристів).
Техніка гри
Він вражав не тільки технічною досконалістю, але й винахідливим обіграванням гармонійних послідовностей. Разом з блюзовими нотами використовував хроматичні пасажі, рух мелодії на октаву — всі ці прийоми надалі використовували Вес Монтгомері, Ел ді Меола, Джон Маклафлін, Джордж Бенсон та ін.
Біографія
Народився в халабуді циганського табору, який з 1916 року розташувався на околиці Парижа. У 12 років навчився грати на шестиструнному банджо і почав виступати на вулицях і в танцювальних залах. У віці 17 років перейшов на гітару, але під час пожежі пошкодив ліву руку (два пальці — четвертий і п'ятий — були паралізовані), внаслідок чого йому довелося розробити систему гри трьома пальцями. У 20 років (1930) почав грати джаз у барах, ресторанах, акомпанував популярному вокалістові Жанові Саблону[fr]. В 1932 році познайомився зі скрипалем Стефаном Граппеллі, і через півтора року виник квінтет «Quintette du Hot Club de France[en]», до якого увійшли ще два гітаристи, — Роже Шапю[en], Жозеф Рейнарт[fr] — і контрабасист Луї Воля[fr]. Великий успіх принесли записи Dinah; Lady, Be Good; Tiger Rag. У другій половині 30-х років з квінтетом виступали Колмен Гокінз[en], Барні Бігард, Дікі Велс, Рекс Стюарт, Бені Картер та ін.
Квінтет розпався, коли почалася війна в Європі (1939). Стефан Граппеллі виїхав до Лондона, а Рейнардт збирав нові групи, виступав в окупованих німцями країнах і у Північній Африці, намагався ствердити себе в професії композитора (найкраще, що він створив, — звукова доріжка до кінофільму «Село гніву», 1946, і джазова балада «Хмари»[fr], 1940). Новий сплеск активності припав на кінець 1940-х років: він отримав запрошення від Дюка Еллінгтона (1947), грав з Діззі Гіллеспі, трохи пізніше — з Марсіалем Солалем. На початку 1950-х років виник новий квінтет із Стефаном Граппеллі.
Джерела
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джанго Рейнарт |
- Історія життя Джанго Рейнарта, частина 1 на YouTube
- частина 2 на YouTube
- частина 3 на YouTube
- частина 4 на YouTube
- частина 5 на YouTube