Штикан Лідія Петрівна

Штикан Лідія Петрівна
рос. Лидия Петровна Штыка́н
Народилася	26 червня 1922(1922-06-26) Петроград, Російська СФРР
Померла	11 червня 1982(1982-06-11) (59 років) Перм, РРФСР, СРСР
Поховання	Комаровське селищне кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	акторка театру, кіноакторка
Alma mater	Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського (1948)
Заклад	Александринський театр і Великий драматичний театр імені Георгія Товстоногова
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	червоноармієць
У шлюбі з	Боярський Микола Олександрович
Нагороди
IMDb	ID 0795498

Лідія Петрівна Штикан (нар. 26 червня 1922, Петроград, Російська РФСР — пом. 11 червня 1982, Перм, Російська РФСР, СРСР) — радянська актриса театру і кіно; народна артистка РРФСР (1967). Одна з найяскравіших артисток театрального Ленінграда 1950-1970-х років.

Біографія

Народилася 26 червня 1922 року в Петрограді. У роки намецько-радянської війни була медсестрою на фронті.

Закінчила Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського в 1948 році, куди була зарахована ще до війни, в 1940 році. Педагогами Лідії Штикало були Микола Серебряков та Василь Меркур'єв. Акторську діяльність розпочала ще студенткою театрального інституту на сцені БДТ імені М. Горького. Все життя перебувала в трупі ЛАТД імені А. С. Пушкіна.

Актриса складного драматичного темпераменту і тонкої сценічної форми, Штикало чудово володіла нюансами настроїв, любила загострювати сценічні лінії образів. Однією з удач стало виконання ролі Бланш у виставі Леоніда Вів'єна та Антоніна Даусона «Гравець» у 1956 році. Грала в спектаклях Рафаїла Сусловича «Дванадцята годину» (1959), Леоніда Вів'єна та Володимира Еренберга «Друзі і роки» (1961).

Померла 11 червня 1982 року на 60-му році життя під час гастролей театру в Пермі. Похована в селищі Комарово.

Нагороди

• народна артистка РРФСР (1967)
• заслужена артистка РРФСР (1958)
• медаль «За оборону Ленінграда» (03.07.1943), серія та № уд. О 29351
• медаль «В пам'ять 250-річчя Ленінграда» (1957)

Творчість

Ленінградський академічний театр драми ім. О. С. Пушкіна

• 1948 — «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера — Луїза Міллер
• 1948 — «Школа злословия» Річарда Шерідана — леді Тізл
• 1949 — «Борис Годунов» Олександра Пушкіна — Марина Мнішек
• 1951 — «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра — Олівія
• 1952 — «Пігмаліон» Б. Шоу — Еліза Дулітл
• 1954 — «Годы странствий» А. Н. Арбузова — Люся Ведерникова
• 1956 — «Игрок» Ф. М. Достоевского — Бланш Дюбуа
• 1959 — «Смерть коммивояжёра» А. Миллера — мисс Форсайт
• 1960 — «Изюминка на солнце» Л. Хэнсберри — Бенита Янгер
• 1961 — «Потерянный сын» А. Н. Арбузова — Черёмушкина Анна Трофимовна
• 1961 — «Друзья и годы» Л. Г. Зорина — Надежда
• 1963 — «Перед заходом солнца» Г. Гауптмана — Беттина
• 1965 — «Скандальна подія в Брікміллі» Дж. Б. Пристли — Делия Мун
• 1968 — «Жизнь Сент-Экзюпери» Л. А. Малюгина — графиня Шаховская
• 1970 — «Мария» А. Д. Салынского — Елена Федотовна
• 1974 — «Похождения Чичикова, или Мёртвые души» по Н. В. Гоголю — Коробочка
• 1976 — «Діти сонця» М. Горького — Антоновна
• 1978 — «Аэропорт» А. Хейли — Ада Квонсетт
• 1978 — «Иванов» А. П. Чехова — Авдотья Назаровна
• 1978 — «Плоды просвещения» Л. Н. Толстого. Режиссёр В. Голиков — Толстая барыня

Фільмографія

• Жила-була дівчинка (1944) — Тоня Ватрушкіна, листоноша
• Мусоргський (1950) — Олександра Пургольд
• Ми з вами десь зустрічалися (1954) — телеграфістка на пошті
• Дорога моя людина (1958) — Люба, сестра Віри, лікарка
• У місті С. (1967) — Віра Йосипівна Туркіна
• Подія, якого ніхто не помітив (1967) — Ніна Сергіївна, касирка
• Зелена карета (1967) — Олександра Єгорівна Асенкова, мати Вари, російська актриса
• Скажені гроші (1968), телеспектакль — Чебоксарова Надія Антонівна
• Мама вийшла заміж (1969) — продавчиня в кафе
• Холодно — гаряче (1971) — Єлизавета Олексіївна, мати Віри
• Царевич Проша (1974) — придворна дама
• Крок назустріч (1975) — працівниця універсаму (новела «Всього за 30 копійок»)

Родина

• Чоловік (з 1945 року) — Микола Олександрович Боярський (10.12.1922-07.10.1988), актор театру і кіно; народний артист РРФСР (1977), учасник німецько-радянської війни .
  • Син — Олег Штикало (нар. 18.11.1945).
  • Дочка — Катерина Боярська, театрознавець, літератор, автор книги «Театральна династія Боярських».
    • Племінник — Олександр Боярський (10.07.1938-08.09.1980), актор театру і кіно. Дружина — Ольга Разумовська, актриса театру і кіно.
      • Внучата племінниця — Ельга Боярська (рід. 1977).
    • Племінник — Михайло Боярський (нар. 26.12.1949), актор, співак, музикант; народний артист РРФСР (1990). Дружина (з 1977 року) — Лариса Регінальдовна Луппіан (нар. 26.01.1953), актриса театру і кіно; народна артистка Росії (1999).
      • Внучатий племінник — Сергій Боярський (нар. 24.01.1980), актор театру і кіно, депутат Державної Думи від партії «Єдина Росія», музикант, бізнесмен. Дружина (з 1998 року) — Катерина Сергіївна Боярська (нар. 28.11.1978).
        • Правнучка — Катерина Боярська (нар. 28.11.1998).
        • Правнучка — Олександра Боярська (нар. 27.05.2008).
      • Внучата племінниця — Єлизавета Боярська (рід. 20.12.1985), актриса, заслужена артистка Росії (2018). Чоловік (з 2010 року) — Максим Матвєєв (нар. 28.07.1982), актор, заслужений артист РФ (2018).
        • Правнук — Андрій Боярський (нар. 07.04.2012).

Література

• Боярская Е. Н. Театральная династия Боярских. — СПб. : Олма медиа групп, 2007. — 320 с. — ISBN 537300409X.