Суламіф Ґольдгабер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:03, 11 листопада 2021, створена SashkoR0B0T (обговорення | внесок) (Бот: перекатегоризація з Отримувачі гранту Гуггенгайма на Отримувачі гранту Ґуґґенгайма)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суламіф Ґольдгабер
Ім'я при народженнінім. Sulamith Löw
Народилася4 листопада 1923(1923-11-04)[1]
Відень, Перша Австрійська Республіка[1]
Померла11 грудня 1965(1965-12-11) (42 роки)
Ченнай, Індія
·пухлина головного мозку[1]
Країна США
 Австрія
 Ізраїль
Діяльністьфізикиня, хімікиня
Alma materУніверситет Вісконсину в Медісоні (1951)[1]
Єврейський університет[1]
Галузьфізика елементарних частинок
ЗакладУніверситет Каліфорнії
Аспіранти, докторантиThomas A. O'Hallorand[2]
У шлюбі зГершон Ґольдгаберd[1]
Нагороди

Суламіф Ґольдгабер (англ. Sulamith Goldhaber), уроджена Лев (англ. Sulamith Löw); 4 листопада 1923, Відень[3] — 11 грудня 1965, Мадрас[4]) — спеціалістка з фізики високих енергій та молекулярної спектроскопії. Ґольдгабер була експерткою світового рівня зі взаємодії K+-мезонів з нуклонами. Вона зробила багато відкриттів у цій області[4].

Біографія

Народилася 4 листопада 1923 року у Відні (Австрія). Дитинство провела в Палестині, куди емігрувала її сім'я. Навчалася в Єврейському університеті в Єрусалимі, де зустріла свого майбутнього чоловіка, фізика Гершона Гольдхабера[en] (брата фізика-ядерника Моріса Ґольдгабера). У 1947 році закінчила університет зі ступенем магістра і в тому ж році уклала шлюб з Гершоном. Ґольдгабери переїхали в США для роботи над докторськими дисертаціями в Університеті Вісконсіна в Медісоні. Ступені були отримані в 1951 році.[3][4]

Суламіф Ґольдгабер отримала громадянство США в 1953 році.[4] Ґольдгабери переїхали в Берклі (Каліфорнія) у 1953 році, коли Гершон отримав роботу доцента (assistant professor) в Каліфорнійському університеті. Незважаючи на те, що Суламіф Ґольдгабер раніше працювала в галузі фізичної хімії, вона змогла перейти у фізику високих енергій і співпрацювати з чоловіком у роботі над ядерними фотоемульсіями. Ґольдгабери сподівалися застосувати свій метод ядерних фотоемульсій в нещодавно відкритому Беватроні — найбільш високоенергетичному діючому прискорювачі на той момент. Саме завдяки своїм методам вони змогли спостерігати деякі з перших відомих реакцій між K--мезонами і протонами. Використовуючи Беватрон і цю методику ядерних фотоемульсій, Суламіф Ґольдгабер вперше спостерігала розщеплення за масою заряджених сигма-гіперонів, а також перші ядерні взаємодії з антипротоном[3].

У 1960-х Ґольдгабери зрозуміли, що для продовження досліджень їм, замість ядерної фотоемульсії, треба використовувати бульбашкову камеру. Вони разом з Джорджем Триллінгом організували «Goldhaber-Trilling Group»[3][4]. Суламіф Ґольдгабер швидко стала відомим експертом у фізиці водневих бульбашкових камер. У неї було багато запрошень для доповідей і виступів на конференціях[3]. Гольдхабери першими виміряли спін каона і першими вивчили одночасну появу пар в резонансних станах. Також вони винайшли трикутну діаграму для використання у своїх дослідженнях[3][4].

Завдяки досконалому знанню своєї галузі і красномовству, Суламіф Ґольдгабер була широко затребувана як доповідач на наукових конференціях. У 1965 році на Рочестерській конференції● вона зробила історичну доповідь, яка позначила перехід у вивченні дивних частинок від експериментів з космічними променями до експериментів на прискорювачах. Восени 1965 року Ґольдгабери взяли шабатну відпустку● для навколосвітньої подорожі з відвідуванням лабораторій фізики високих енергій і проведення лекцій. Спочатку вони зупинилися в Оксфорді для відвідування Європейської конференції з фізики високих енергій, що проходить раз на два роки, а потім в ЦЕРН, так що Суламіф Ґольдгабер могла обговорити методи автоматичних вимірювань треків за допомогою приладу Хафа-Пауелла, що знаходиться в Університеті в Берклі. Потім Ґольдгабери поїхали в Анкару для проведення лекції та провели місяць в Інституті Вейцмана, готуючись до лекцій, які Суламіф повинна була прочитати в Мадрасі (Індія)[3].

У Мадрасі у Суламіфі стався інсульт. Діагностична операція показала пухлину мозку, що зростала. Суламіф померла, не приходячи в свідомість, 11 грудня 1965 року.[3][4]

У Суламіфі та її чоловіка був один син Амос[5].

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 514. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  2. ↑ Physics Today — Melville, USA: AIP Publishing, 2015. — ISSN 0031-9228; 1945-0699
  3. ↑ а б в г д е ж и Alvarez, Luis (September 1968). Sulamith Goldhaber (1923-1965). University of California, Los Angeles. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 26 квітня 2008.
  4. ↑ а б в г д е ж Ogilvie, Marilyn Bailey; Harvey, Joy Dorothy (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives from Ancient Times to the Mid-20th Century (вид. First). Taylor & Francis. с. 514. ISBN 0-415-92039-6. OCLC 40776839.
  5. ↑ а б в г Sulamith Goldhaber. University of California, Los Angeles. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 28 квітня 2008.
  6. ↑ Fellows whose last names begin with G. John Simon Guggenheim Memorial Foundation. Архів оригіналу за 14 лютого 2008. Процитовано 28 квітня 2008. Sulamith Goldhaber, Deceased. Particle Physics: 1964.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суламіф_Ґольдгабер&oldid=33789123