Любисток (персонаж Відьмака)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:28, 16 листопада 2021, створена 46.219.212.148 (обговорення) (→‎Професія: Зміна згідно новому правопису)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любисток

Яскі́р (пол. Jaskier) або Люби́сток, він же Юліан Альфред Панкрац, віконт де Леттенхоф (Julian Alfred Pankratz, wicehrabia de Lettenhove) — мандрівний бард, персонаж циклу «Відьмак» Анджея Сапковського. Найкращий друг і незмінний супутник Ґеральта з Рівії. Образ Яскіра відрізняється на тлі більшості бардів, трубадурів та менестрелів сучасного фентезі відносною реалістичністю[1].

Професія

Яскір — автор численних балад і віршів. У багатьох своїх творах він оповідає про пригоди Ґеральта, завдяки чому відьмак досить відомий, фактично будучи найвідомішим відьмаком Півночі. Більш-менш повно читачам стають відомі лише уривки з мемуарів «Пів століття поезії» (пол. Pół wieku poezji), які Яскір почав писати після дезертирства Ґеральта з ривської армії. Очевидно, ці мемуари — одні з небагатьох, що пережили льодовиковий період пам'яток літератури сіверян.[2]

Зовнішність, характер і вік

Файл:Jaskier.jpg
Яскір у виконанні Збігнєва Замаховського

Яскір являє собою повну протилежність і яскравий контраст головному героєві — він балакучий і дуже волелюбний. Талановитий і цікавий, але в той же час вельми легковажний, внаслідок чого часто потрапляє в неприємності, нерідко вплутуючи в них і Ґеральта, вимушеного витягувати друга звідти, оскільки в бою Яскір безпорадний, хоча деколи про це забуває, намагаючись допомогти Ґеральту. Тим не менш, він не поступається Ґеральту в знанні життя і часто виявляється мудрішим відьмака. Незважаючи на безладність, Яскір як виявилося, шпигував мало не на всіх царів півночі, однак незважаючи на погрози Дійкстри не дав тому зловити відьмака і ризикуючи карою, допомагав ловити Ґеральту Ріенса в обхід Дійкстри.[2].

У книгах фактично відсутній опис зовнішності Яскіра — згадується лише «фантазійна шапочка» і ельфійська лютня. Це, мабуть, пов'язано з тим, що дія книг розгортається впродовж майже двадцяти років. Навіть справжнє ім'я Яскіра Ґеральт дізнається випадково — коли того впізнали туссенські лицарі. Ґеральт за цей час не змінюється — а Яскір змушений був би значно змінитися. Тому створюється враження, що у Яскіра немає віку. Дійкстра так висловлюється про Яскіра:

Мені відомо, що тобі біля сорока, ти виглядаєш на тридцять, думаєш, ніби тобі не набагато більше двадцяти, а робиш так, нібито тобі лише десять.
Оригінальний текст (пол.)
Wiadomym jest mi, że masz lat blisko czterdzieści, wyglądasz na blisko trzydzieści, wyobrażasz sobie, że masz nieco ponad dwadzieścia, a postępujesz tak, jakbyś miał niecałe dziesięć.

Кров ельфів, глава 5


Персонаж поза книгою

У серіалах

У фільмі і серіалі 2001 року «Відьмак» Яскіра зіграв Збігнєв Замаховський (Zbigniew Zamachowski). Персонаж у фільмі не всіма був сприйнятий добре, як і сам фільм[3]. Відомий ловелас і бард Яскір був представлений у вигляді веселого товстуна, але акторська гра Замаховського наблизила персонаж до «книжкового» Яскіра.[4].

В американському серіалі, перший сезон якого вийшов на екрани в кінці 2019 року, Яскіра зіграв Джої Беті. Цей персонаж вперше з'являється у другому епізоді, «Чотири марки»

У комп'ютерній грі «Відьмак»

У 2007 році світ побачила гра «Відьмак». Яскір без шапочки, але в цілому повністю відповідає критеріям свого книжкового прототипу. Яскір прославився не стільки музичним даром, скільки любовними пригодами і безупинним потягом до жіночої статі[5].

У масовій культурі

Яскір — один з головних героїв рок-опери групи «ESSE» — «Дорога без повернення» і фільму-мюзиклу знятого на її основі[6]. Незважаючи на заявлену професію-бард, в опері Яскір не співає, але «балагурством жодного разу не поступається своєму книжковому образу»[7].

Від особи барда Яскіра ведеться оповідь у пісні Тем Грінхілл «Незаспівана балада Яскіра», присвячена подіям, що відбуваються в оповіданні «Трохи жертовності» з книги «Меч Призначення».

Примітки