Thronebreaker: The Witcher Tales

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кровна війна: Відьмацькі історії
РозробникПольща CD Projekt RED
ВидавецьПольща CD Projekt
Дистриб'юторSteam, Good Old Games[1], Humble Store[d][2], Nintendo eShop, Google Play, App Store, Microsoft Store і PlayStation Store
Жанр(и)фентезі, рольова гра, ККИ
ПлатформаWindows, PlayStation 4, Xbox One, Nintendo Switch
Дата анонсу30 серпня 2018
Дата випускуWindows
23 жовтня 2018 року
PlayStation 4, Xbox One
4 грудня 2018 року
Nintendo Switch
28 січня 2020 року
Режим гриОднокористувальницька гра
Моваросійська, польська, англійська, іспанська, італійська, корейська, німецька, португальська, французька, японська і китайська мова
Творці
Керівник(и)Матеуш Томашкевич
Сценарист(и)Якуб Шамалек
Композитор(и)Марцін Пшибілович
Миколай Строїнський
Пйотр Адамчик
Технічні деталі
РушійUnity
Носійцифрова дистрибуція
Відьмак
Офіційний сайт

«Кровна війна: Відьмацькі історії» (англ. Thronebreaker: The Witcher Tales, пол. Wojna Krwi: Wiedźmińskie Opowieści) — мультиплатформенна комп'ютерна рольова гра, розроблена польською студією CD Projekt RED. Дія гри розгортається в фентезійному світі «Відьмака», створеного на основі книг польського письменника Анджея Сапковського. Реліз для Microsoft Windows відбувся 23 жовтня 2018 року, тоді як версії для PlayStation 4 і Xbox One вийшли 4 грудня 2018 року, а для Nintendo Switch — 28 грудень 2020 року.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

«Кровна війна» спочатку являла собою однокористувальницький режим для колекційної карткової гри « Гвинт: Відьмак. Карткова гра „, яка, в свою чергу, була розвитком карткової міні-ігри з гри“ Відьмак 3: Дике Полювання» — всі ці ігри були розроблені і випущені CD Projekt RED[3]. Гра містить масштабні локації, які можна обстежити, секрети, побічні завдання і заховані скарби.

З точки зору геймплея «Кровна війна» є традиційною ізометричною комп'ютерною рольовою грою з дослідженням локацій, діалогами і сюжетними виборами; її відмінністю є битви, що побудовані на механіці гвинту — з використанням колекційних карт[4].

Дія гри відбувається на тлі Другої війни з Нільфгаардом, тобто до початку гри « Відьмак» і за часів дії книг Сапковського (наприклад, певний момент гри описує фінал роману « Хрещення Вогнем» з боку Меви); гравець управляє Мевою, королевою Рівії і Лірії, на чиї землі нападає армія Нільфгаарду. На гравця покладається завдання відбити вторгнення та привести Меву і її народ до перемоги. Протягом гри гравець повинен відвідати п'ять вигаданих королівств — Лірію, Рівію, Махакам, Ангрен і Аедірн. Гра включає в себе кілька роздільних ігрових режимів: режим подорожі, похідний табір і карткові битви[4].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Весна 1267 року. Перед загрозою нового нападу Нільфгаардської імперії п'ятеро монархів Північних королівств проводять таємну Раду в Хаґґе, на якій вони підписують декларації про взаємодопомогу і укладають між собою союзи. Серед них присутня Мева, королева держав-близнюків Лірії і Рівії. Після закінчення з'їзду Мева в супроводі командира армії графа Рейнарда Одо і невеликої групи солдат вирушає в дорогу назад до столиці своєї держави, де зустрічається з неочікуваною зміною обставин, зрадою і ув'язненням. Гра розділена на 5 частин, кожна з яких присвячена окремому королівству.

Персонажі

[ред. | ред. код]
  • Мева — протагоніст гри, законна королева держав-близнюків Лірії і Рівії. Коли Нільфгаард вторгається в її володіння, Меву зраджує її син, радники і вона опинається в ув'язненні.
  • Граф Рейнард Одо — лицар, командувач армією Лірії і Рівії і найближчий соратник королеви Меви. Супроводжує королеву протягом усього походу і постійно допомагає їй, будучи головним джерелом цінних порад.
  • Гаскон Бросард, також відомий як Псиний Князь — молодий розбійник, ватажок банди Пси зі Спалли і близький соратник королеви Меви.
  • Віллем — старший син Меви, принц Лірії і Рівії. Без згоди матері підписує мирний договір з Нільфгаардом, вважаючи, що так буде краще для країни.
  • Граф Колдуелл — один з радників королеви Меви. Переконує принца Віллема укласти мир з переважаючими силами Нільфгаардської імперії. Планує вбити королеву у в'язниці, але та тікає у нього з-під носа.
  • Габор Зігрін — махакамський краснолюд, соратник королеви Меви. Стає провідником армії по горах Махакама. Скористався допомогою королеви, щоб замести сліди злочинів, скоєних його кланом.
  • Чорна Райла — Лірійська найманка, командир спеціального загону Демавенда і соратниця королеви Меви. Є провідницею загону Меви по землям Аедірна.
  • Ейк з Денесле — мандрівний лицар, соратник королеви Меви. Вважає вбивство монстрів своїм покликанням і ревно дотримується ідеалів віри і лицарства — що включає в себе неприпустимість будь-якого співчуття до монстрів, навіть якщо вони розумні.
  • Ісбель з Хаґґе — чародійка і соратниця королеви Меви. Брала участь у Першій північній війні на боці Нільфгаарду, але після битви під Содденом пішла з армії і стала цілителькою.
  • Барнаба Беккенбауер — гном, винахідник і дослідник, соратник королеви Меви. Десятки років мандрував по світу, поки не опинився в Махакамі, де може бути врятований Мевою від загибелі і прийнятий в її армію.
  • Хав'єр Лемменс, він же Гвальтер аеп Ллвіног — інженер, соратник королеви Меви, а також нільфгаардський шпигун.
  • Арнйольф Батьковбивця — пірат зі Скелліге, соратник королеви Меви.
  • Демавенд — король держави Аедірн. За його підтримки Мева отримує доступ в Махакам, де їй вдається знайти союзників.
  • Брувер Гоог — старійшина краснолюдів і правитель Махакаму. З недовірою ставиться до Меви і спочатку відмовляє їй у допомозі, але коли королеві вдається завоювати повагу з боку кланів, передає в її розпорядження кілька загонів краснолюдів для боротьби з імперією.
  • Ельдайн — ельф, лідер скоя'таелів у лісах Аедірна. Гине від рук Меви.

Розробка

[ред. | ред. код]

30 серпня 2018 року студія CD Projekt RED оголосила про створення нової рольової гри у всесвіті «Відьмака», з назвою «Кровна війна: Відьмацькі історії», вона задумувалася як сюжетна кампанія для гри «Гвинт: Відьмак. Карткова гра», однак переросла в самостійний продукт[5]. Вихід гри на платформі Microsoft Windows відбувся 23 жовтня 2018 року, тоді як версії для PlayStation 4 і Xbox One були випущені 4 грудня 2018 року[6]. Реліз гри на Nintendo Switch побачив світ 28 січня 2020 року[7].

Саундтрек

[ред. | ред. код]
Thronebreaker: The Witcher Tales
Саундтрек-альбом
КомпозиторМарцін Пшибилович
ВиконавецьПшибілович Марцін, Миколай Строїнський, Пйотр Адамчик
Дата випуску6 грудня 2018
ЖанрФолк, симфонічна музика
Тривалість1:11:13
Моваросійська, польська, англійська, іспанська, італійська, корейська, німецька, португальська, французька, японська і китайська
ЛейблCD Projekt RED

Офіційний саундтрек до гри, що складається з 28 композицій, став доступний 6 грудня 2018 року. Авторами музичного супроводу виступили композитори Марцін Пшибилович, Миколай Строїнський і Петро Адамчик[8].

Відгуки критиків

[ред. | ред. код]

Гра «Кровна війна» отримала схвальну реакцію з боку критиків. На сайті-зібранні Metacritic середній бал гри становить 85/100 на основі 51 відгуків.[9]

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2020)

Нагороди і номінації

[ред. | ред. код]
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2020)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Good Old Games — 2008.
  2. ↑ Humble Store
  3. ↑ Marks, Tom (27 вересня 2018). Thronebreaker: The Witcher Tales Inherits All the Best Parts of The Witcher 3. IGN. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
  4. ↑ а б Левин, Лев (27 вересня 2018). «Кровная вражда: Ведьмак. Истории». За «Гвинт»! За качество! За здравый смысл!. Игромания. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 29 вересня 2018.
  5. ↑ CDPR анонсировала Thronebreaker: The Witcher Tales - новую ролевую игру во вселенной Ведьмака. Playground.ru. 30 серпня 2018. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
  6. ↑ "Кровная вражда: Ведьмак. Истории" уже доступна для предзаказа. Playgwent.com. 27 вересня 2018. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 27 вересня 2018.
  7. ↑ Гинашев, Лимар (28 січня 2020). Новая игра по «Ведьмаку» вышла на Nintendo Switch. Plugged In. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  8. ↑ Вышли саундтреки «Кровной вражды» и ГВИНТА!. Playgwent.com. 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
  9. ↑ Thronebreaker: The Witcher Tales. Metacritic (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 2 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Thronebreaker:_The_Witcher_Tales