Ургант Іван Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 5 грудня 2021, заснована на цій версії.
Ургант Іван Андрійович
рос. Иван Андреевич Ургант
Народився16 квітня 1978(1978-04-16) (46 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна Росія
 Ізраїль
Місце проживанняМосква
Діяльністьактор, телеведучий, ведучий, музикант, радіоведучий, шоумен, телепродюсер, кінопродюсер, режисер, сценарист, гуморист, співак, мультиінструменталіст, гітарист
Галузьтелебачення
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв
Знання мовросійська
ЗакладПерший канал
Роки активності1999 — тепер. час
БатькоАндрій Львович Ургант
МатиКисельова Валерія Іванівнаd
У шлюбі зКікнадзе Наталія Автандилівнаd
Нагороди
IMDbID 1679435
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ургант.

Іван Андрійович Ургант (16 квітня 1978, Ленінград, СРСР) — російський актор, шоумен, теле- і радіоведучий, співак, музикант, композитор, продюсер і сценарист, режисер. Ведучий програми «Вечірній Ургант» на російському Першому каналі.

Відмічений в українофобії[1].

Життєпис

Народився 16 квітня 1978 в сім'ї акторів Андрія Львовича Урганта і Валерії Іванівни Кисельової (1951—2015).

Онук акторів Ніни Ургант і Лева Міліндера. Молода сім'я проіснувала недовго, всього рік після народження Івана. З малих років мріяв стати актором. Після розлучення батьків жив із матір'ю й вітчимом, ленінградським актором Дмитром Ладигіним.[2].

Вчився в ленінградській ДМШ № 18, в Гімназії при ДРМ. Закінчив Санкт-петербурзьку академію театрального мистецтва. Під час навчання в академії Ургант разом з Алісою Фрейндліх в ДАВДТ ім. Товстоногова зіграв в спектаклі «Макбет», в якому він отримав роль стражника N12. Після здобуття акторської освіти Іван не став займатися театром як основною професією. В першу чергу молодій людині довелося заробляти гроші, тому спочатку він працював офіціантом, барменом, а потім і ведучим нічних шоу в клубах. У 1999 році Урганту вдалося отримати роботу на петербурзьких радіостанціях. Окрім цього він виступав і на телебаченні, вів програму «Петербурзький кур'єр» на П'ятому каналі. Надалі його чекав переїзд в Москву і продовження кар'єри на радіо — спочатку на «Русское радио», а потім на «Хіт FM». Через якийсь час Іван з'явився і на московському телебаченні, на каналі MTV. Він отримав запрошення на кастинг в той час, коли Ольга Шелест і Антон Комолов підшукували пару ведучих для спільної роботи на шоу «Бадьорий ранок».

Брав участь в телевізійній грі «Форт Байяр».

Телеведучий в програмі «Вечірній Ургант» на російському Першому каналі. Також часто веде церемонії вручення різних премій.

10 червня 2018 року отримав ізраїльське громадянство[3][4].

Музика

Іван — музикант-мультиінструменталіст: грає на гітарі, фортепіано, акордеоні, блок-флейті і ударних.

Співецький голос — баритон.

У кінці 1990-х років виступав під псевдонімом Внуук[5][6][7]. У 1999 році випустив альбом «Зірка», розроблений з Максимом Леонідовим. У 2011 році відновив співацьку кар'єру, виступає під псевдонімом «Grisha Urgant»[8].

Також Ургант написав слова пісні «Йди за зірками»[9], виконаною групою «Слот» спільно з Радисткою К@т (солістом альтернативної рок-групи RadioCat). Пізніше на пісню був знятий кліп.

Дискографія

  • 1999 — «Зірка», разом з Максимом Леонідовим
  • 2012 — «Estrada»

Сім'я

  • Батько — Андрій Львович Ургант (нар. 1956).
  • Мати — Валерія Іванівна Кисельова (1951—2015).
  • Брат — Григорій Андрійович Ургант (нар. 1978).
  • Дід — Лев Максович Міліндер (1930—2005).
  • Бабуся  — Ніна Миколаївна Ургант (1929—2021).
  • Прадід — Микола Андрійович Ургант, естонець, офіцер НКВС[10][11].
  • Єдинокровна сестра Марія (нар. 1984)[12].
  • Єдиноутробні сестри Валентина (нар. 1983) і Олександра (нар. 1988) Ладигіни.
  • Перша дружина — Каріна Ургант (дівоче прізвище: Авдєєва) (нар. 1974)[13][14].
  • Незареєстрований шлюб з Тетяною Геворкян (нар. 1974), телеведучою MTV. Прожили разом майже 5 років.[15][14].
  • Друга дружина — Наталія Автандилівна Кікнадзе (нар. 5 березня 1978), з якою Іван вчився в гімназії при Російському музеї в Санкт-Петербурзі[14].
    • пасинок Ніко (син Наталії від першого шлюбу; нар. 19 лютого 1997 року).
    • падчерка Еріка (дочка Наталії від першого шлюбу; нар. 18 серпня 2000 року).
    • дочка Ніна (нар. 15 травня 2008 року). Назвали на честь бабусі Івана, актриси Ніни Ургант.
    • дочка Валерія (нар. 21 вересня 2015 року). Назвали на згадку про матір Івана, актриси Валерії Кисельової.

Критичні відгуки

У квітні 2013 року під час телепрограми «Смак» Іван Ургант некоректно пожартував про український народ. Урганту підіграв його гість кінодраматург, художник, режисер і актор Олександр Адабаш'ян. Ведучий сказав:

Я порубав зелень, як червоний комісар мешканців українського села[1].

Пізніше Ургант в іронічній формі попросив вибачення у своєму Twitter[16]. 17 квітня в ефірі телепередачі «Вечірній Ургант» Іван просив публічні вибачення у жителів України за свій невдалий жарт сказавши, зокрема, що Україну він дуже любить[17].

Телевізійна кар'єра

Передачі

Премії та ін.

Знімався в рекламі Actimel, МТС та Мегафон. Судив ігри Вищої ліги КВН.

Фільмографія

  1. 1998 — Жорсткий час — друг юної актриси
  2. 1999 — Вулиці розбитих ліхтарів (Серія «Пастка для мамонта») — Коля Колесніков на прізвисько «Мамонт»
  3. 2002 — Гроші — Іван
  4. 2004 — 33 квадратні метри — орнітолог
  5. 2005 — Від 180 і вище — Антон
  6. 2006 — 1-й швидкий — Ілля
  7. 2006 — Жесть — Ілля
  8. 2006 — Неваляшка — коментатор
  9. 2007 — Перший удома — камео
  10. 2007 — Він, вона і я — Денис Ганін
  11. 2007 — Троє і сніжинка — Гарік
  12. 2008 — Чарівник — капітан Захаров
  13. 2008 — Парадокс — друг Вадика
  14. 2008 — Європа-Азія — Елвіс
  15. 2010 — Ялинки — Борис
  16. 2010 — Викрутаси — Даня
  17. 2011 — Висоцький. Дякуємо, що живий — Сєва Кулагін
  18. 2011 — Ялинки 2 — Борис
  19. 2013 — Ялинки 3 — Борис
  20. 2014 — Швидкий "Москва-Росія" — камео
  21. 2014 — Ялинки 1914 — Борис
  22. 2016 — Ялинки 5 — Борис
  23. 2017 — Ялинки нові — Борис
  24. 2017 — Міфи — Іван Ургант

Озвучування

2006 — Змивайся! — Родді Джеймс (Г'ю Джекмен)

2008 — Особливо небезпечний — Беррі (Кріс Пратт)

Бібліографія

Познер В., Кан Б., Ургант І. Одноповерхова Америка. — М.: Зебра-Е, 2008. — 480 с. — ISBN 978-5-94663-604-9.;

Театральні роботи

  • Савва Васильков в спектаклі московського Театру імені Пушкіна «Шалені гроші»[18].

Майстер-класи

  • Майстер-клас в МДУ, Вища Школа Телебачення.

Нагороди

  • 2007 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійного мистецтва ТЕФІ.
  • 2009 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ у складі Прожекторперісхілтон.
  • 2010 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійного мистецтва ТЕФІ у складі Прожекторперісхілтон.
  • 2014 — Лауреат премії «ТОП 50. Найзнаменитіші люди Петербургу» в номінації «ГЕГи року» за образ Гриші Урганта[19].
  • 2014 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант»[20].
  • 2015 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант»[21].
  • 2016 — премія Kids Choice Awards («Кращий російський телеведучий»).
  • 2016 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант».
  • 2016 — Лауреат в номінації «Народний герой» премії журналу ОК![22].

Примітки

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ургант Іван Андрійович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ургант Іван Андрійович
  1. ↑ а б Ведучий Іван Ургант образив українців у прямому ефірі (Відео) 24 (телеканал), 15.04.2013
  2. ↑ Вітчим Івана Урганта Дмитро Ладигін: Наша сім'я жила бідно, поки Ваня не став зіркою
  3. ↑ Иван Ургант стал гражданином Израиля, оформив документы в Бен-Гурионе. Процитовано 11 червня 2018.
  4. ↑ Вслед за Романом — Иван: известный российский шоумен стал гражданином Израиля. Процитовано 11 червня 2018.
  5. ↑ Внуук. noto.ru. 6 лютого 2008. Процитовано 18 квітня 2013.
  6. ↑ Максим Леонідов продюсує високоякісну попсу (1998). tutti.e-burg.ru; archive.org. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  7. ↑ Проект ВНУУК. неофіційний сайт групи "Секрет" (thesecret.narod.ru). Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  8. ↑ Гриша Ургант. Офіційний сайт. grishaurgant.ru. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  9. ↑ Ургантдеграунд від групи « Слот»
  10. ↑ Ніна Ургант, Три кішки і двоє чоловіків, 2009 - Документальне кіно - Перший канал. 1tv.ru. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  11. ↑ Ігор BIN. Ургант Ніна Миколаївна. rusactors.ru. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  12. ↑ Коробки С. (1 грудня 2010). Батько Івана Урганта : Народимо синові сестричку. blik.ua; archive.org. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  13. ↑ Ємельянова О. (6 квітня 2011). Амурні таємниці сім'ї Ургантів. "Експрес газета" (eg.ru). Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  14. ↑ а б в Мурашкіна Л. (11 червня 2009). Тайна дружина Івана Урганта. kp.ru. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  15. ↑ Біографії зірок на Cosmo.ru: Таня Геворкян. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 29 червня 2017.
  16. ↑ Іван Ургант вибачився за «порубаних мешканців українського села» з іронією 24 (телеканал), 15.04.2013
  17. ↑ Корченкова Н. (18 квітня 2013). Иван Ургант извинился. kommersant.ru. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  18. ↑ Спектакль "Шалені гроші" на сайті Театру імені Пушкіна. teatrpushkin.ru. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  19. ↑ «Єдина зброя, якою я користуюся, — це цибуля» — Іван Ургант в інтерв'ю журналу «Собака.ru», травень, 2014 рік
  20. ↑ Ургант визнаний кращим ведучим розважальних передач (рос.). argumenti.ru. 28 червня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
  21. ↑ Іван Ургант став володарем премії ТЕФІ // Московський Комсомолець, 25 червня 2015
  22. ↑ Вера Брежнєва Філіп Кіркоров . Гарячі новини: Оголошені переможці премії журналу ОК!. www.loveradio.ru. Процитовано 18 листопада 2016.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ургант_Іван_Андрійович&oldid=33958346