Собчак Ксенія Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собчак Ксенія Анатоліївна
рос. Ксения Анатольевна Собчак
Ksenia Sobchak 2017.jpg
Народилася 5 листопада 1981(1981-11-05)[1][2] (40 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Росія
Flag of Israel.svg Ізраїль[3]
Діяльність акторка, політична діячка, світська левиця, модель, телеведуча, радіоведуча, журналістка, громадська діячка, письменниця
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин, Санкт-Петербурзький державний університет і Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Знання мов російська і англійська
Заклад Срібний дощd, Дождь, Суббота!d і ТНТ
Членство Координаційна рада російської опозиціїd
Magnum opus Дом-2
Партія Громадянська ініціативаd
Конфесія православ'я і Ітсизм
Батько Собчак Анатолій Олександрович
Мати Нарусова Людмила Борисівна
У шлюбі з Костянтин Богомолов
Діти Платон Віторганd
Вага 53 кг
Зріст 173 см
Автограф Ksenia Sobchak's signature.svg
Нагороди
IMDb ID 2446117
Сайт ksenia-sobchak.com

Ксе́нія Анато́ліївна Собча́к (рос. Ксения Анатольевна Собчак; нар. 5 листопада 1981, Ленінград, Російська РФСР) — російська журналістка, політик, телеведуча й акторка. Член політради партії «Партії змін» з 23 грудня 2017 року.[4]

Дочка першого мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака і Людмили Нарусової, члена Ради Федерації Росії. Кандидат у президенти РФ 2018 року. У жовтні 2017 заявила про участь у виборах Президента Російської Федерації, призначених на 18 березня 2018. Посіла четверте місце на президентських виборах 18 березня 2018, набравши 1 237 692 (1,68 %) голоси.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась у Ленінграді (нині Санкт-Петербург) у багатоетнічній родині. Її батько, Анатолій Собчак, російське, польське, чеське, українське коріння; мати, Людмила Нарусова, наполовину єврейка і наполовину росіянка.

При народженні була хрещена у православ'я. Собчак неодноразово змінювала своє ставлення до релігії; заявляла, що вірить у Бога, але не дотримується певної релігії.[5] У дитинстві навчалась у балетній школі при Маріїнському театрі та художній школі Ермітажу. 1998 року покинула школу при університеті Герцена і вступила до Санкт-Петербурзького державного університету на відділення управління міжнародних зв'язків. Чоловік — Максим Віторган, актор і режисер, син відомого радянського та російського кіноактора Еммануїла Віторгана.

У 2001 переїхала до Москви і вступила до Інституту міжнародних відносин на відділення міжнародних відносин.

У 2002 вступила на магістерську програму з політології у тому ж університеті. Собчак знялась у фільмі 2004 року «Злодії та повії», що описує справжню історію її дитинства.

Періодично сценічний образ, творчі та комерційні проєкти за її участі[6] піддаються критиці[7], однак у Ксенії немало й прихильників[8][9]; хоча більшість професійних журналістів критичні або стримані у своїх оцінках[10]. Часто ЗМІ порівнюють Ксенію Собчак із Періс Гілтон[11].

У березні 2015 виїжджала на деякий час із Росії за порадою спецслужб Росії. Це відбулося після похорон Бориса Нємцова.[12]

У січні 2019 відвідала Київ.[13]

Телевізійна кар'єра[ред. | ред. код]

Була ведучою телевізійних проєктів «Хто не хоче стати мільйонером» на ТНТ, «Останній герой-6» на Першому каналі, «Блондинка в Шоколаді» на Муз-ТВ. Була однією з ведучих шоу «Дві зірки» на Першому каналі.

У 2008 і 2010 разом з Іваном Ургантом була ведучою Премії Муз-ТВ. Знімалася в рекламних роликах компанії Євросєть. Протягом 2010 року — ведуча розважального шоу «Ідеальний чоловік» на телеканалі СТС.

В останній час — режисер та одна з ведучих реаліті-шоу «Дом-2» на телеканалі ТНТ, власної радіопередачі «Будні Барабака» на радіостанції Срібний дощ.

З 15 березня 2010 веде ток-шоу «Свобода думки» на П'ятому каналі.

У 2010 вести програму «Дівчата» на телеканалі «Росія 1».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Участь у президентських виборах в РФ 2018 року[ред. | ред. код]

Ксенія Собчак перед зустріччю з Володимиром Путіним. Москва, Кремль, 19 березня 2018

18 жовтня 2017 офіційно оголосила про намір брати участь у виборах Президента РФ 2018[14].

Штаб кандидата в президенти РФ очолив політолог і медіаменеджер Ігор Малашенко, який є одним з творців телекомпанії НТВ, займав пости генерального директора РДТРК Останкіно і ТОО Телекомпанія НТВ, а також був одним з керівників передвиборчої кампанії Бориса Єльцина у 1996 році.

20 жовтня 2017 року стало відомо, що кампанію буде організовувати політтехнолог Олексій Ситников[15].

18 жовтня 2017 на сайті «Ведомостей» було опубліковано лист, в якому Собчак офіційно заявила про своє висунення і пояснила, що вважає участь у виборах кращим законним способом висловити протест і що планує стати своєрідною графою «проти всіх».

31 жовтня 2017 Олексій Ситников разом зі своєю командою пішов зі штабу Собчак[16].

8 лютого 2018 зареєстрована як кандидатка на виборах президента Росії.

18 березня 2018 на виборах президента Росії набрала 1,68 % голосів, посіла 4 місце.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

У квітні та липні 2014 свідомо порушувала Державний кордон України з метою проникнення в окупований Росією Крим.

У березні 2015 в інтерв'ю польському виданню Newsweek Ксенія Собчак заявила, що на місці президента Росії вчинила б так само щодо Криму — анексувала б. Однак зробила б це «цивілізованим способом». Свою позицію вона пояснила тим, що Крим асоціюється в неї з дитинством, шкільними канікулами, першим коханням. Вона додала, що на відміну від Путіна, не вводила б на територію півострова зелених чоловічків, а зайнялася б його туристичним та інфраструктурним розвитком.[17]

24 листопада 2017 під час пресконференції з приводу заяви про намір брати участь у президентських виборах Собчак заявила: «З точки зору міжнародного права, Крим — український… Ми порушили наше слово, ми порушили будапештський меморандум 1994-го року. Ми обіцяли та порушили обіцянку. Це велика проблема.»[18]

Собчак вважає анексію Криму міжнародним порушенням, спровокованим односторонньо в РФ, а єдиним варіантом повернення Криму — референдум, який, за її словами, має бути легітимним[19].

Підтримала українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії[20].

З березня 2018 — фігурантка бази даних «Миротворець»[21].

Творчість[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • У 2006 випустила книгу «Стильні штучки».
  • У 2007 спільно з Оксаною Робскі видала книгу «Як вийти заміж за олігарха».
  • У 2010 випустила книгу «Енциклопедія лоха»
  • У 2010 спільно з Ксенією Соколовою випустила книгу «Філософія в будуарі»

Фільмографія[ред. | ред. код]

Озвучування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ČSFD — 2001.
  3. Haaretz: Ксения Собчак получила израильское гражданствоРосбалт, 2022.
  4. Собчак Ксенія Анатоліївна // Партія змін
  5. Интерфакс-Религия: Собчак принимает Русскую церковь с точки зрения даосизма и буддизма. www.interfax-religion.ru (російською). Процитовано 3 вересня 2021. 
  6. Журнал «GQ», интервью «Мужчина и женщины. Рамзан Кадыров отвечает на провокационные вопросы о сексе, чеченской культуре и своём служении народу» Архівовано 25 лютого 2009 у Wayback Machine..
  7. Радио «Маяк», от 3 июля 2008 20:05, передача «Ксения Собчак в гостях у Кати Гордон и Дмитрия Глуховского» Архівовано 20 квітня 2010 у Wayback Machine.
  8. Радиостанция «Эхо Москвы», передача «Разворот» от 16 июля 2008, тема «По следам полемики Ксении Собчак и Кати Гордон: в чём суть спора?»
  9. Леонид Радзиховский, «Российская газета» — Центральный выпуск № 4849 от 16 февраля 2009 г., статья «Конец гламура. Сможет ли кризис потеснить моду на глянец?»
  10. Сергій Корзун, интервью, «Российская газета» — Федеральный выпуск № 4710 от 18 июля 2008 г. «Эфирное мыло. В чём секрет высокого рейтинга хамства и пошлости в радио- и телепередачах.»
  11. The Guardian: She has a TV show and a Porsche. Now Moscow's Paris Hilton wants a party too(англ.)
  12. Собчак виїхала з Росії
  13. Собчак приїхала до Києва. Українська правда (українською). Процитовано 3 вересня 2021. 
  14. Собчак іде в президенти /Кореспондент, 19.10.2017/
  15. Штаб Собчак очолив керівник президентської кампанії Єльцина. ЛIГА.Новости. 24 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017. 
  16. Зі штабу Собчак пішло 2/3 співробітників. espreso.tv. Процитовано 31 жовтня 2017. 
  17. Ксенія Собчак заявила, що на місці Путіна теж анексувала б Крим. ТСН. 1+1. 31.03.2015
  18. Кандидат в президенти РФ Собчак озвучила свою позицію щодо Криму та України. ТСН.ua (укр.). Процитовано 29 жовтня 2017. 
  19. "Первый мой визит как президента будет в Украину. России есть за что просить прощения у Украины". Главные заявления Собчак на пресс-конференции. gordonua.com. 
  20. «Мене не цікавить обмін». Подробиці розмови Собчак із Сенцовим // Радіо Свобода, 01.06.2018
  21. Собчак Ксенія Анатоліївна // Миротворець

Посилання[ред. | ред. код]