Східний похід Святослава Ігоровича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:24, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 10 грудня 2021, заснована на цій версії.
Битва з хозарами
Дата: 965 рік
Місце: Територія Верхнього, Середнього та Нижнього Поволжя, Північного Кавказу, Подоння (район міста Саркел, сьогодні на дні Цимлянського водосховища).
Результат: Перемога Русі, Ліквідація Хазарського каганату; Саркел (Біла Вежа) і ймовірно, Таманський півострів переходять під контроль Русі; масове проникнення кочових тюркських племен у північне Причорномор'я.
Сторони
Київська Русь Хозарський каганат
Командувачі
Святослав Ігорович Йосиф бен-Аарон
Військові сили
невідомо невідомо
Втрати
невідомо невідомо

Хозарський похід Святослава — похід русів проти Хозарського каганату та сусідніх племен. За популярною версією відбувався під командуванням князя Святослава Ігоровича і закінчився розгромом каганату. Попри це, серед сучасних істориків поширені сумніви щодо правдивості цієї версії.

Історична достовірність

Єдине джерело, яке говорить про похід са́ме Святослава на хозарів — Повість врем'яних літ (що писалася на кілька століть пізніше), в якій літописець датує його 965 роком. Мусульманські джерела X ст. підтверджують похід русів на Хозарський каганат, але імені ватажка не називають і датують його 969 роком, коли Святослав був на Дунаї. На думку сучасного історика Олексія Толочка, Святослав, найімовірніше, не має жодного відношення до цього походу русів, і здійснювали його не київські руси, а волзькі[1].

За різними джерелами руси після Каганату пішли на Північний Кавказ, Саркел та Тмуторокань. Однак, як відзначають сучасні історики, автор Повісті врем'яних літ нічого не знав про дії Святослава в Поволжі та Дагестані, а Ібн-Хаукаль, у свою чергу, не знав про похід русів на Саркел, Тмуторокань, аланів і касогів[2][3].

Передумови

Помаранчевої лінією - зона впливу Русі при Святославі Хороброму

Близько 960 року хозарський бек Йосип в листі до вельможі Кордовского халіфату Хасдаю ібн Шафруту зазначив, що веде з русами «наполегливу війну», не пускаючи їх в море і по суші до Дербент, інакше вони, за його словами, могли б завоювати всі ісламські землі до Багдада. В попереднє століття руси поступово перепідпорядкуваЛИ собі майже всі східнослов'янські об'єднання, що раніше були хазарськими данниками. Поход в Хазарію мав й інші ключові цілі експансії русів: Керченську протоку і Донщину. Ці обставини зробили неминучим відкрите зіткнення між двома країнами.


Політична інструменталізація легенди

У літературі й мистецтві цей епізод воєн Святослава відображений не надто помітно (на відміну від битв з печенігами та Візантією).

У період Перебудови російськими ультраправими націоналістами та неоязичниками була створена історична міфологія «русько-хозарського протистояння», з образом Святослава Хороброго в центрі, в якій хозари символізували «світове єврейство». Підґрунтям для такої міфології стали ідеї Льва Гумільова про Хозарський каганат[4][5].

День перемоги Святослава над хозарами

У 2005—2007 роках російськими ультраправими та неоязичниками було започатковано святкування «Дня перемоги Святослава над хозарами», дату якого поступово почали відзначати 3 липня (походження дати невідоме). Витворена історична міфологія, в тому числі й свято, поступово імпортувалася з Росії до України проросійськими організаціями, зокрема організацією Віктора Медведчука «Український вибір»[6], а згодом поступово запозичувалася також українськими праворадикалами та неоязичниками[4].

Річниці перемоги війська Святослава над хозарами в 2010-х почали приділяти увагу деякі українські ЗМІ[7][8].

Основні джерела

Основними відомостями про війну русів з Хозарським каганатом є: стисла згадка в «Повісті врем'яних літ», лист царя Хозарії Йосифа до іспанського юдея Хасдая ібн Шафрута, «Книга шляхів і країн» арабського автора X ст. Абдула ібн Хаукаля, булгарські літописи.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Толочко А. П. Очерки начальной руси. — К., СПб., 2015. — C. 112—135, 198—201, 312—313. (рос.)
  2. ↑ А. С. Королёв. Святослав. — (Жизнь замечательных людей). — М.: Молодая гвардия, 2011. — С. 168—174. — 384 с. (рос.)
  3. ↑ Чарный С. А. ВОСТОЧНЫЙ ПОХОД СВЯТОСЛАВА КИЕВСКОГО // "Древности Кубани, г. Краснодар,. — 2000 г.. — № вып. 16.. — С. [26] (рос.)
  4. ↑ а б Василь Явір. Невдалий герой: про культ князя Святослава в Україні // Спільне. — 25.07.2016.
  5. ↑ Виктор Шнирельман. Князь Святослав и политика памяти // Неприкосновенный запас. 2017, 2.
  6. ↑ Александр Колисниченко. 3 июля 964 года Киевская Русь во главе князя Святослава одержала победу над Хазарским каганатом [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] ̣// Украинский выбор. — 03.07.2013.(рос.)
  7. ↑ 3 липня - День Великої Перемоги князя Святослава над Хозарським каганатом!. 10 липня 2014. Процитовано 14 липня 2017.
  8. ↑ День великої перемоги Святослава над хозарами. 03.07.2017. Процитовано 14 липня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Східний_похід_Святослава_Ігоровича&oldid=34039336