Астранція
Напрасник | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||||
Див. текст | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Напр́асник[1], або астранція[2] (лат. Astrantia) — рід трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae).
Ботанічний опис
Стебло завдовжки 40–80 см.
Листя пальчасте роздільне, п'ятирозсічене з видовженими, яйцеподібними, двічі-тричі надрізаними пальчастими великими частинами, що закінчуються щетинкою.
Квіти білі, відтінки рожевого та вишневого, дрібні, утворюють прості парасольки, оточені великими листками-обгортками.
Плід — двосім'янка.
Цвіте з червня по липень.
Поширення
Рід поширений у Європі та на Кавказі. В Україні трапляється у Карпатах, Закарпатті, Західному Поліссі та західному лісостепу.
Види
Деякі види[3]:
- Astrantia bavarica F. W. Schultz [4]
- Astrantia carniolica K. Koch (Jacq.) [5]
- Напрасник великий (Astrantia major) L. [6]
- Astrantia maxima Pall. [7]
- Astrantia minor Vitman [8]
Примітки
- ↑ Astrantia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева, Котов, Прокудина и др. Определитель высшир растений Украины. — Київ: Наук. думка, 1987. — 548 с.
- ↑ Tropicos
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. bavarica
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. carniolica
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. major
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. maxima
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. minor
Посилання
Джерела
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|