Невесинє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:02, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Невесинє
Nevesinje/Невесиње

Вид на місто

Герб
Герб

Координати 43°15′31″ пн. ш. 18°06′48″ сх. д.H G O

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Республіка Сербська
Регіон Требинє
Громада Невесинє
Голова громади Міленко Авдалович (СНСД)[2]
Перша згадка 1219
Площа 877,08 км²
Висота центру 885  м
Населення 5 464[1]  (2013)
Міста-побратими Никшич[4]
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+387)59
Поштовий індекс 88 280
Статистичний номер
населеного пункту
214787[3]
GeoNames 3194510
OSM 2528237 ·R (Невесинє, Республіка Сербська)
Офіційний сайт opstinanevesinje.rs.ba
Невесинє. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Невесинє
Невесинє
Невесинє (Боснія і Герцеговина)
Мапа

Невесинє (босн. і хорв. Nevesinje, серб. Невесиње) — місто на південному сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади в регіоні Требинє.

Історія

У літописах монастиря Печського патріархату Невесинє згадується 1219 року, що є найранішою появою цієї назви у збережених історичних джерелах. Із 1303 по 1306 рік жупою Невесинє володів сербський князь Стефан Костянтин.[5][6]

До кінця XV століття район Невесинє був під владою різних середньовічних володарів. Найвизначнішим правителем Невесинє з цього періоду був Стефан Вукчич Косача, відомий як «Герцег Стефан». На честь нього було названо весь край Герцеговина. У XV ст. його землі були під постійною загрозою турецьких сил, що насувалися. У першій чверті XV ст. (1422 р.) Невесинє, як і вся Герцеговина, поступово ввійшли в Турецьку імперію.

У добу турецького панування Невесинє переважно входило до Боснійського еялету і було місцем перебування каді. З початком повстання у Герцеговині 1875—1878 рр., коли місцеві серби повстали проти турецьких податківців, саме з Невесинє розгорілася Велика східна криза. Повстання незабаром поширилося на решту Герцеговини і на вілаєт Боснію та інші частини Османської імперії.

Населення

Чисельність і національний склад на підставі останніх переписів:

Невесинє
рік перепису 2013[1] 1991[1] 1981[7] 1971[8]
серби невідомо 3.247 (79,81%) 2.622 (72,73%) 2.268 (74,23%)
босняки невідомо 634 (15,58%) 593 (16,44%) 642 (21,01%)
хорвати невідомо 39 (0,95%) 59 (1,63%) 91 (2,97%)
югослави невідомо 104 (2,55%) 304 (8,43%) 25 (0,81%)
інші та невизначені невідомо 44 (1,08%) 27 (0,74%) 29 (0,94%)
усього 5 464 (100,0%) 4 068 (100,0%) 3 605 (100,0%) 3 055 (100,0%)

Примітки

  1. а б в Naselje Nevesinje. nasbih.com. Процитовано 31. 8. 2015.
  2. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Nevesinje. izbori.ba. Процитовано 29. 11. 2016.
  3. Sistematski spisak općina i naselja (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 15. 11. 2015.
  4. http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
  5. Ljubo Mihić (1975). Ljubinje sa okolinom. Dragan Srnic. с. 117.
  6. Obrad Mićov Samardžić; Mirjana Samardžić; Saša Samardžić; Aleksandra Samardžić (2006). Svadbe i pogrebni običaji pravoslavnih u Nevesinju. Čigoja štampa. с. 11. први познати господар жупе Невесиње спомиње се Константин Немањић (1303-1306)
  7. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981 (PDF). stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015.
  8. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971 (PDF). stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015.