Кавендіська лабораторія

Вид на південну частину лабораторії з боку ставу

Каве́ндіська лаборато́рія (англ. Cavendish Laboratory) — фізичний факультет і частина школи фізичних наук Кембриджського університету.

Лабораторія створена в 1874 році, як перша у світі навчально-наукова лабораторія, де студенти могли як вчитися, так і проводити дослідження разом із співробітниками університету. Спочатку перебувала в самому центрі Кембриджа на вулиці Фреє-Скул. У 70-х роках XX століття був побудований новий комплекс будівель для лабораторії на західній околиці міста.

Сьогоднішній голова лабораторії — професор Пітер Літтлвуд. У лабораторії існує традиційне почесне звання Кавендіського професора, яке носить один із професорів лабораторії. У свій час Кавендіськими професорами були всесвітньо відомі британські фізики лорд Релей, сер Дж. Дж. Томсон, лорд Резерфорд, сер Вільям Брегг, сер Неввіл Мотт, сер Браян Піппард, сер Сем Едвардс. В даний час Кавендіський професор — сер Річард Френд.

Поширена думка, що Кавендіська лабораторія названа на честь відомого британського фізика і хіміка Генрі Кавендіша, 2-го герцога Девонширу. Однак це не так. Лабораторія названа на честь свого засновника, Вільяма Кавендіша, 7-го герцога Девонширу. Під час створення лабораторії він був канцлером Кембриджського університету і пожертвував крупну суму на відкриття цієї навчально-наукової лабораторії при університеті.

На 2009 рік 29 дослідників-співробітників лабораторії отримали Нобелівські премії.

Ядерна фізика

Під час Другої світової війни лабораторія проводила дослідження за проектами, пов'язаними з ядерною зброєю.

Один з методів виробництва плутонію і нептунію (бомбардуванням нейтронами ядер урану-238) був запропонований співробітниками лабораторії Ігоном Бретчером і Норманом Фізером в 1940 році і, незалежно, групою американських фізиків в Каліфорнійському університеті в Берклі.

В лабораторії було синтезовано більше двохсот ізотопів (одна з найбільших кількостей серед лабораторій світу).

Біологія

Дослідження, що проводяться в Кавендіській лабораторії, мали важливий вплив на біологію, в особливості при застосуванні рентгенівської кристалографії до вивчення структур молекул в біології. Френсіс Крік вже працював у раді медичних досліджень, яку очолював Макс Перуц і яка знаходилася в Кавендіській лабораторії.

Нобелівські лауреати, що працювали у лабораторії

• лорд Релей (фізика, 1904)
• сер Дж. Дж. Томсон (фізика, 1906)
• лорд Резерфорд (хімія 1908)
• сер Вільям Брегг (фізика, 1915)
• Чарлз Гловер Баркла (фізика, 1917)
• Френсіс Вільям Астон (хімія, 1922)
• Чарльз Вільсон (фізика, 1927)
• Артур Комптон (фізика, 1927)
• Овен Річардсон (фізика, 1928)
• Джеймс Чедвік (фізика, 1935)
• Джордж Томсон (фізика, 1937)
• Едвард Віктор Епплтон (фізика, 1947)
• Патрік Блекетт (фізика, 1948)
• Джон Кокрофт (фізика, 1951)
• Ернест Волтон (фізика, 1951)
• Френсіс Крік (фізіологія і медицина, 1962)
• Джеймс Ватсон (фізіологія і медицина, 1962)
• Макс Перуц (хімія, 1962)
• Джон Кендрю (хімія, 1962)
• Дороті Ходжкін (хімія, 1964)
• Браян Джозефсон (фізика, 1973)
• Мартін Райл (фізика, 1974)
• Ентоні Г'юїш (фізика, 1974)
• Невілл Мотт (фізика, 1977)
• Філіп Андерсон (фізика, 1977)
• Капиця Петро Леонідович (фізика, 1978)
• Аллан Кормак (фізіологія і медицина, 1979)
• Аарон Клуг (хімія, 1982)
• Норман Рамзей (фізика, 1989)

Посилання

• Офіційний сайт лабораторії (англ.)
• Розташування основного комплексу будівель Кавендіської лабораторії на мапі університету і на Google maps
• Історія лабораторії на її сайті (англ.)
• Історія лабораторії (англ.)
• Рання історія лабораторії, 1871–1910 (англ.)