Едвард Віктор Епплтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едвард Віктор Епплтон
Appleton.jpg
Народився 6 вересня 1892(1892-09-06)
Бредфорд, Англія
Помер 21 квітня 1965(1965-04-21) (72 роки)
Единбург, Шотландія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Alma mater Единбурзький університет і Коледж Святого Джона[d]
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад Кінгс-коледж,
Кембриджський університет,
Единбурзький університет,
Кавендіська лабораторія
Науковий керівник Джозеф Джон Томсон,
Ернест Резерфорд
Відомий завдяки: Шар F іоносфери
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1947),
Лицар Великого хреста Ордену Британської імперії,
Медаль Г'юза (1933),
Медаль Фарадея (1946),
Королівська медаль (1950,
Медаль пошани IEEE (1962)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Nobel prize medal.svg

Едвард Віктор Епплтон (англ. Sir Edward Victor Appleton; *6 вересня 1892 — †21 квітня 1965) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1947 року «за дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Епплтона».

Біографія[ред.ред. код]

Народився 6 вересня 1892 в Бредфорді (графство Йоркшир). Поступив в Сент-Джонз-коледж Кембриджського університету, але змушений був перервати навчання у зв'язку з Першою світовою війною. Служив у військах зв'язку; повернувшись після закінчення війни до Кембриджа, став вивчати радіофізику. У 1920 Епплтон — асистент демонстратора фізика Кавендіської лабораторії, в 1922 — молодший лектор в Триніті-коледжі. У 1924–1936 — професор Лондонського, а в 1936–1939 — Кембриджського університету. У 1939–1949 — секретар міністерства наукових досліджень Великобританії, з 1949 — ректор Единбурзького університету.

Основні роботи присвячені радіофізиці, головним чином розповсюдженню і загасанню радіохвиль. Досліджуючи віддзеркалення радіохвиль в атмосфері, в 1924 спільно з англійським фізиком М. Барнеттом виявив провідний атмосферний шар — іоносферу, існування якої було передбачене раніше А. Кеннеллі і О. Гевісайдом. У 1926 відкрив другий, вищий відбивний шар (F-шар, або шар Епплтона), що забезпечує розповсюдження коротких радіохвиль навколо земної кулі. Показав, що радіохвилі, відбиті цим шаром, еліптично поляризовані. Вивчав ступінь іонізації різних відбивних шарів у верхній атмосфері; встановив, що провідність цих шарів пов'язана з активністю Сонця.

У 1926 Епплтон став членом Лондонського королівського товариства, в 1941 був посвячений у лицарі. Серед нагород і відзнак — премія М. Лібмана (1929), медаль Фарадея (1946). Помер Еплтон в Единбурзі 21 квітня 1965. Був одружений та мав двох доньок.

Джерела[ред.ред. код]

  • Храмов Ю. А. Эпплтон Эдвард (Appleton Edward Victor) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 311. — 400 с.

Посилання[ред.ред. код]

  • «Sir Edward Victor Appleton». nobelprize.org. (Citation: Nobel Prize in Physics: 1947, «for his investigations of the physics of the upper atmosphere especially for the discovery of the so-called Appleton layer.» [Hyperlinked account. Provides link to BBC Historic Figures biography.]
  • «Sir Edward Victor Appleton: Nobel Prize in Physics 1947» — Biography from Nobel Lectures, Physics 1942–1962 (Amsterdam: Elsevier Publishing Company, 1964). [Hyperlinked in previous entry.]
  • «Sir Edward Victor Appleton (1892–1965): Appleton was an English physicist and Nobel prize winner who discovered the ionosphere.» Historic Figures, bbc.co.uk. Accessed October 21, 2007. (Photograph of Appleton c. 1935 ©). [Provides link to Nobel Foundation account, listed above.]