Едвард Віктор Епплтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едвард Віктор Епплтон
Appleton.jpg
Народився 6 вересня 1892(1892-09-06)
Бредфорд, Англія
Помер 21 квітня 1965(1965-04-21) (72 роки)
Единбург, Шотландія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад Кінгс-коледж,
Кембриджський університет,
Единбурзький університет,
Кавендіська лабораторія
Науковий керівник Джозеф Джон Томсон,
Ернест Резерфорд
Відомий завдяки: Шар F іоносфери
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1947),
Лицар Великого хреста Ордену Британської імперії,
Медаль Г'юза (1933),
Медаль Фарадея (1946),
Королівська медаль (1950,
Медаль пошани IEEE (1962)
Nobel prize medal.svg

Едвард Віктор Епплтон (англ. Sir Edward Victor Appleton; *6 вересня 1892 — †21 квітня 1965) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1947 року «за дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Епплтона».

Біографія[ред.ред. код]

Народився 6 вересня 1892 в Бредфорді (графство Йоркшир). Поступив в Сент-Джонз-коледж Кембриджського університету, але змушений був перервати навчання у зв'язку з Першою світовою війною. Служив у військах зв'язку; повернувшись після закінчення війни до Кембриджа, став вивчати радіофізику. У 1920 Епплтон — асистент демонстратора фізика Кавендіської лабораторії, в 1922 — молодший лектор в Триніті-коледжі. У 1924–1936 — професор Лондонського, а в 1936–1939 — Кембриджського університету. У 1939–1949 — секретар міністерства наукових досліджень Великобританії, з 1949 — ректор Единбурзького університету.

Основні роботи присвячені радіофізиці, головним чином розповсюдженню і загасанню радіохвиль. Досліджуючи віддзеркалення радіохвиль в атмосфері, в 1924 спільно з англійським фізиком М. Барнеттом виявив провідний атмосферний шар — іоносферу, існування якої було передбачене раніше А. Кеннеллі і О. Гевісайдом. У 1926 відкрив другий, вищий відбивний шар (F-шар, або шар Епплтона), що забезпечує розповсюдження коротких радіохвиль навколо земної кулі. Показав, що радіохвилі, відбиті цим шаром, еліптично поляризовані. Вивчав ступінь іонізації різних відбивних шарів у верхній атмосфері; встановив, що провідність цих шарів пов'язана з активністю Сонця.

У 1926 Епплтон став членом Лондонського королівського товариства, в 1941 був посвячений у лицарі. Серед нагород і відзнак — премія М. Лібмана (1929), медаль Фарадея (1946). Помер Еплтон в Единбурзі 21 квітня 1965. Був одружений та мав двох доньок.

Джерела[ред.ред. код]

  • Храмов Ю. А. Эпплтон Эдвард (Appleton Edward Victor) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 311. — 400 с.

Посилання[ред.ред. код]

  • «Sir Edward Victor Appleton». nobelprize.org. (Citation: Nobel Prize in Physics: 1947, «for his investigations of the physics of the upper atmosphere especially for the discovery of the so-called Appleton layer.» [Hyperlinked account. Provides link to BBC Historic Figures biography.]
  • «Sir Edward Victor Appleton: Nobel Prize in Physics 1947» — Biography from Nobel Lectures, Physics 1942–1962 (Amsterdam: Elsevier Publishing Company, 1964). [Hyperlinked in previous entry.]
  • «Sir Edward Victor Appleton (1892–1965): Appleton was an English physicist and Nobel prize winner who discovered the ionosphere.» Historic Figures, bbc.co.uk. Accessed October 21, 2007. (Photograph of Appleton c. 1935 ©). [Provides link to Nobel Foundation account, listed above.]