Координати: 50°13′33″ пн. ш. 31°20′9″ сх. д. / 50.22583° пн. ш. 31.33583° сх. д. / 50.22583; 31.33583

Масківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Масківці
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Баришівський район
Рада Масківецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA32060010150039562
Основні дані
Населення 371
Площа 2,64 км²
Густота населення 140,53 осіб/км²
Поштовий індекс 07562
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°13′33″ пн. ш. 31°20′9″ сх. д. / 50.22583° пн. ш. 31.33583° сх. д. / 50.22583; 31.33583
Середня висота
над рівнем моря 		94 м
Місцева влада
Адреса ради 07562, Київська обл., Баришівський р-н, c.Масківці, вул.Шевченка
Карта
Масківці. Карта розташування: Україна
Масківці
Масківці
Масківці. Карта розташування: Київська область
Масківці
Масківці
Мапа
Мапа

CMNS: Масківці у Вікісховищі

Масківці́ (також раніше вживалося Мацківці або Мазківці) — село у Баришівському районі районі Київської області. Населення — 370 чол.

Історія

Карта Київського намісництва на якій також відображено селище Мацківці (не плутати з с. Мацківці Лубенського повіту). 1792 р.

Засновано як хутір Масківці на початку XVIII ст.

За часів козаччини селище належало до Першої сотні Переяславського полку Війська Запорозького.[1]

За описом Київського намісництва 1781 року селище Мацківці відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 86 хат виборних козаків, козаків підпомічників та підсусідків.[2]

За книгою Київського намісництва 1787 року у селищі Мазківці проживало 275 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків та власника — полковника Луки Лукашевича.[3]

З ліквідацією Київського намісництва село, як і увесь Переяславський повіт, перейшло до складу Полтавської губернії.

Є на мапі 1812 року[4]

Наприкінці ХІХ ст. Масківці увійшли до Скопецької волості Переяславського повіту.

У роки радянської колективізації, за вцілілими архівними документами за січень-грудень 1932 року та з 6 січня 1933 по 4 червня 1933 року у Масківцях померло 169 жителів, де у більшості випадків причину смерті не вказано.[5].

28 квітня 2018 року освячено храм УПЦ КП на честь Різдва Іоана Хрестителя[6][7].

Перейменування топонімів, що носять радянські (антиукраїнські) назви (2015)

Масківецької сільської ради, на виконання Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-VIII від 9 квітня 2015 року, вирішила перейменувати деякі вулиці, провулки с.Масківці. Рішення №31-03-17, від 25/12/2015р.

Були змінені такі назви вулиць:

вулицю Леніна  на вулицю Центральна;

вулицю Кірова  на вулицю Лугова;

вулицю Комсомольська на вулицю Молодіжна;

вулицю Чапаєва на вулицю  Тиха;

вулицю Щорса на вулицю  Весняна;

вулицю Червоноармійська  на вулицю Зарічна;

вулицю Якіра  на вулицю Слобідська;

вулицю Боженка  на вулицю Щаслива;

вулицю Пушкіна  на вулицю Затишна;

вулицю Чкалова  на вулицю Левадна;

вулицю  Кутузова  на вулицю Майданна

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 412 осіб, з яких 160 чоловіків та 252 жінки.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 352 особи.[9]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 98,38 %
російська 1,62 %

Відомі люди

Примітки

  1. ↑ Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 185—186.
  2. ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100
  3. ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 258
  4. ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 21 вересня 2021.
  5. ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київський область. — «Буква», 2008. — С. 49
  6. ↑ Патріарший намісник звершив освячення храму у с. Масківці на Київщині
  7. ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  8. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  9. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  10. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.

Посилання


{{{alt}}} Це незавершена стаття з географії Баришівського району.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Масківці&oldid=34100390