Вулиця Євгена Лисика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Мельничука
Львів
Місцевість Замарстинів
Район Шевченківський
Колишні назви
Старка, Максимовичґассе, Старка
польського періоду (польською) Starka
Загальні відомості
Протяжність 220 м
Координати початку 49°51′37″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.860444° пн. ш. 24.036000° сх. д. / 49.860444; 24.036000Координати: 49°51′37″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.860444° пн. ш. 24.036000° сх. д. / 49.860444; 24.036000
Координати кінця 49°51′33″ пн. ш. 24°02′01″ сх. д. / 49.859194° пн. ш. 24.033639° сх. д. / 49.859194; 24.033639
поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—26
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудова сецесія, конструктивізм[2]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3337472
Мапа
Мапа

Вулиця Мельничука — вулиця у Шевченківському районі[3] міста Львова, місцевість Замарстинів. Сполучає між собою вулиці Богдана Януша та Заповітну.

Історія

Вулиця виникла на початку XX століття у складі підміського села Замарстинів, не пізніше 1931 року отримала офіційну назву вулиця Старка, на честь Вільгельма Старка, польського військовика, який командував польським загоном у боях на Замарстинові у листопаді 1918 року[4]. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року вулиця мала назву Максимовичґассе, на честь українського історика, філолога та фольклориста Михайла Максимовича. Сучасну назву вулиця отримала ще за радянських часів, у 1950 році, на честь комуністичного діяча, одного з керівників загону, що увійшов в історію під назвою «червона дванадцятка»[5] Степана Мельничука[2][6]. Львівські активісти вимагають перейменувати вулицю Степана Мельничука та пропонують її назвати на честь головнокомандувача УПА Василя Кука[7].

Забудова

На вулиці частково збереглася старовинна малоповерхова забудова старого Замарстинова. Будинки № 6, № 8 і № 23 оздоблені у стилі сецесії. Під № 23 за Польщі була фабрика кузовів автобусів Францішека Цирзіка[8], а будинки № 3 і № 5 — зразки раціональної постсецесії[6]. Також є будинки 1930-х років у стилі конструктивізм та нові приватні садиби.

Примітки

  1. а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—19. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 488.
  3. Павло Жежнич. Список вулиць Львова (М). lviv.ridne.net. Процитовано 5 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Довкола Високого Замку, 2010, с. 188.
  5. Іван Бондарев (24 лютого 2011). Герої не нашого часу. report.if.ua. Процитовано 5 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. а б Довкола Високого Замку, 2010, с. 189.
  7. П'ятий рік декомунізації: У Львові вимагають перейменувати вулицю комуніста Степана Мельничука. forpost.lviv.ua. Форпост. 2 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  8. Polski Skorowidz Samochodowy na r. 1938. — Warszawa: Polski Skorowidz Samochodowy, 1938. — S. 175, 181. (пол.)

Джерела

Посилання