Вулиця Євгена Лисика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Євгена Лисика
Львів
Місцевість Замарстинів
Район Шевченківський
Назва на честь Євгена Лисика
Колишні назви
Старка, Максимовичґассе, Старка, Мельничука
польського періоду (польською) Starka
радянського періоду (українською) Мельничука
Загальні відомості
Протяжність 220 м
Координати початку 49°51′37″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.860444° пн. ш. 24.036000° сх. д. / 49.860444; 24.036000Координати: 49°51′37″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.860444° пн. ш. 24.036000° сх. д. / 49.860444; 24.036000
Координати кінця 49°51′33″ пн. ш. 24°02′01″ сх. д. / 49.859194° пн. ш. 24.033639° сх. д. / 49.859194; 24.033639
поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—26
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудова сецесія, конструктивізм[2]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3337472
Мапа
Мапа

Вулиця Євгена Лисика — вулиця у Шевченківському районі[3] міста Львова, місцевість Замарстинів. Сполучає між собою вулиці Богдана Януша та Заповітну.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на початку XX століття у складі підміського села Замарстинів, не пізніше 1931 року отримала офіційну назву вулиця Старка, на честь Вільгельма Старка, польського військовика, який командував польським загоном у боях на Замарстинові у листопаді 1918 року[4]. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року вулиця мала назву Максимовичґассе, на честь українського історика, філолога та фольклориста Михайла Максимовича. Назву на честь Степана Мельничука, комуністичного діяча, одного з керівників загону, що увійшов в історію під назвою «червона дванадцятка»[5], вулиця отримала за радянських часів, у 1950 році[2][6]. Львівські активісти вимагали перейменувати вулицю Степана Мельничука та пропонували її назвати на честь головнокомандувача УПА Василя Кука[7]. Врешті-решт, сучасну назву вулиця отримала 18 серпня 2022 року на честь Євгена Лисика, українського театрального художника[8].

Забудова[ред. | ред. код]

На вулиці частково збереглася старовинна малоповерхова забудова старого Замарстинова. Будинки № 6, № 8 і № 23 оздоблені у стилі сецесії. Під № 23 за Польщі була фабрика кузовів автобусів Францішека Цирзіка[9], а будинки № 3 і № 5 — зразки раціональної постсецесії[6]. Також є будинки 1930-х років у стилі конструктивізм та нові приватні садиби.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—19. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 488.
  3. Павло Жежнич. Список вулиць Львова (М). lviv.ridne.net. Процитовано 5 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Довкола Високого Замку, 2010, с. 188.
  5. Іван Бондарев (24 лютого 2011). Герої не нашого часу. report.if.ua. Процитовано 5 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. а б Довкола Високого Замку, 2010, с. 189.
  7. П'ятий рік декомунізації: У Львові вимагають перейменувати вулицю комуніста Степана Мельничука. forpost.lviv.ua. Форпост. 2 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  8. Катерина Родак (18 серпня 2022). Депутати погодили перейменування ще 20 вулиць у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 18 серпня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. Polski Skorowidz Samochodowy na r. 1938. — Warszawa: Polski Skorowidz Samochodowy, 1938. — S. 175, 181. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]